Захист прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю в Україні та Європейському Союзі

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження правових аспектів захисту комерційної таємниці як об’єкта інтелектуальної власності через порівняльний аналіз законодавства України та Європейського Союзу. Проаналізовано національну нормативно-правову базу України, включаючи Цивільний кодекс, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також положення Директиви (ЄС) 2016/943 щодо захисту нерозголошеної ноу-хау та комерційної інформації. Визначено ключові проблеми українського законодавства: фрагментарність правового регулювання, відсутність спеціалізованого законодавчого акта, неоднозначність розмежування понять «комерційна таємниця» та «ноу-хау», недостатня ефективність судового захисту. Детально охарактеризовано спільні риси та суттєві відмінності між комерційною таємницею та ноу-хау, зокрема в аспекті їх віддільності від особи носія та можливості передачі третім особам.

Досліджено специфіку імплементації Директиви (ЄС) 2016/943 у законодавстві різних європейських країн – Німеччини, Франції, країн Скандинавії, Балтії та Бенілюксу, проаналізовано відмінності в підходах до встановлення юридичної відповідальності за порушення режиму комерційної таємниці. Здійснено порівняльний аналіз судової практики України та ЄС, виявлено значні відмінності в доказуванні порушень прав на комерційну таємницю. Проаналізовано правові механізми відповідальності за порушення прав на комерційну таємницю в Україні, включаючи цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Досліджено практику Антимонопольного комітету України щодо захисту комерційної таємниці через призму законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Вивчено особливості кримінальної відповідальності за незаконне збирання та розголошення комерційної таємниці в європейських країнах, зокрема проаналізовано відмінності у санкціях від найсуворіших у Швеції та Латвії до більш м’яких у країнах Бенілюксу. Обґрунтовано необхідність гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання через впровадження спеціального законодавчого акта, уточнення критеріїв віднесення інформації до комерційної таємниці, посилення цивільно-правових механізмів захисту. Розроблено рекомендації щодо запровадження європейського досвіду в українську правозастосовну практику для створення сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення конкурентоспроможності українського бізнесу на міжнародному ринку.