Проблемні аспекти судової практики щодо ефективного способу захисту права одного з подружжя, який вважає себе співвласником обʼєкта будівництва

Анотація

У науковій статті розглядається проблематика розподілу спільної сумісної власності, зокрема одного з подружжя, який вважає себе співвласником обʼєкта будівництва. Проаналізовано юридичну природу ефективного способу захисту порушених прав одного з подружжя, який вважає себе співвласником обʼєкта будівництва. Встановлено, що питання щодо ефективного способу захисту при аналізі проблематики спільної сумісної власності подружжя досі залишається дискусійним з точки зору судової практики.

Встановлено, що саме у судовій практиці України спостерігається змішування концепції ефективності та належності способів захисту порушених прав, що призводить до того, що особа, право якої порушене, не може його захистити саме у той спосіб, який вона вважає ефективним. Доведено, що у спорах щодо розподілу майна подружжя, залежно від конкретних обставин справи, спосіб захисту порушеного права є ефективним тоді, якщо на підставі судового рішення позивач може реально набути майно, як повноправний власник з усіма правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження таким майном, чи може зареєструвати своє речове право на нерухоме майно згідно чинного законодавства, у разі якщо таке судове рішення є реальним до виконання та не суперечить розумінню ст.316 ЦК України, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Звернено увагу, що проаналізовані у статті судові рішення свідчать про можливість реєстрації та набуття особою, яка вважає себе співвласником обʼєкта нерухомості, відповідних прав щодо поділу обʼєкта нерухомості за рішенням суду у разі обрання способу захисту порушених прав з врахуванням ступеня готовності об’єкта саме незавершеного будівництва. Зроблено висновок, що ефективним способом захисту права одного з подружжя, який вважає себе співвласником обʼєкта будівництва слід вважати такий спосіб, відповідно до якого особа самостійно матиме можливість реєстрації та набуття прав і обовʼязків щодо «поділеного» обʼєкта нерухомості.