Гармонізація цивільного та господарського права після скасування Господарського кодексу України: виклики та перспективи

Анотація

У науковому дослідженні здійснено комплексний аналіз процесу гармонізації цивільного та господарського права України в контексті скасування Господарського кодексу України (далі – ГК України). З огляду на активізацію євроінтеграційних прагнень нашої держави, вивчення правових наслідків такого скасування набуває особливої актуальності, адже питання уніфікації приватного права перебуває у центрі уваги науковців, правозастосовців і законодавця. Метою дослідження стало визначення теоретичних засад гармонізації права, виявлення ключових викликів, пов’язаних із зміною господарсько-правової системи, а також формування науково обґрунтованих пропозицій щодо подальшого розвитку цивільного законодавства України.

Статтю присвячено аналізу теоретико-методологічних основ гармонізації права, включно з поняттям гармонізації, її значенням у сфері приватного права, а також досвідом європейських країн. Особливу увагу приділено проблемі дуалізму приватного права в Україні, що спричиняє колізії між положеннями Цивільного і Господарського кодексів, ускладнюючи правозастосування.

Розкрито передумови скасування ГК України, зокрема концептуальні вади його положень, які дублюють або суперечать нормам Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Окремо проаналізовано наслідки цього процесу для регулювання правового статусу суб’єктів господарювання, корпоративних та договірних відносин, а також адміністративно-правових механізмів супроводу підприємницької діяльності.

Обґрунтовано перспективи інтеграції господарсько-правових положень до ЦК України. Авторами запропоновано низку практичних кроків, включаючи запровадження спеціального розділу в ЦК України, вдосконалення регулювання підприємництва, прийняття спеціального законодавства у сфері господарської діяльності та підвищення ролі судової практики у формуванні єдиного підходу до приватного права.

Дослідження базується на аналізі наукових праць українських та зарубіжних дослідників. Методологічною основою стали порівняльно-правовий, системно-структурний, логіко-юридичний та формально-догматичний методи.

Зроблені висновки та рекомендації можуть бути використані в процесі удосконалення законодавства України та підготовки кодифікаційних змін, спрямованих на досягнення єдності приватного права та забезпечення його відповідності європейським стандартам.