Інститут цивільної емансипації осіб неповнолітнього віку: компаративне дослідження

Анотація

У статті розглянуто основні проблеми інституту цивільної емансипації осіб неповнолітнього віку. Емансипація розглядається як підстава для придбання неповнолітнім повної (іноді з певними обмеженнями) дієздатності шляхом зрівняння його в цивільних правах та обов’язках з повнолітніми громадянами, якщо інше не передбачено законодавством. Необхідність введення даного інституту обумовлюється тим, що для функціонування громадянина в суспільстві в повному обсязі він повинен мати повну дієздатність. Неповнолітній виявляється повністю залежним від рішень своїх законних представників, не може керувати своєю діяльністю та приймати пов’язані з нею рішення самостійно. Інститут емансипації необхідний саме задля забезпечення незалежності неповнолітнього у прийнятті самостійних рішень щодо розпорядження своїми доходами, укладання великих угод, зайняття законною підприємницькою діяльністю тощо. Але питання щодо обсягу прав, які надаються емансипованій особі, досі залишається відкритим. Аналіз практики інших країн світу показує, що емансипація як об’єктивне явище дійсності представляє собою визначені відносини між його учасниками. У багатьох країнах емансипація розглядається не як право неповнолітнього, а як привілей, що надається лише тим неповнолітнім, які можуть продемонструвати, що вони готові жити в суспільстві, як дорослі. Для придбання дієздатності у випадку емансипації осіб неповнолітнього віку вимагається наявність певних умов і виконання ряду інших дій (наприклад, подача неповнолітніми заяв (петицій) про оголошення його дієздатним, пред’явлення для цього необхідних доказів і документів, прийняття відповідним органом рішення про емансипацію), після чого стає можливою практична фіксація та подальша реалізація права на придбання цивільної дієздатності. Встановлено, у США емансипація є привілеєм, а не правом неповнолітнього, і надається лише тим неповнолітнім, які можуть продемонструвати, що вони готові жити в суспільстві, як дорослі. Отримання неповнолітнім емансипації не повністю прирівнює його до повнолітніх і повністю дієздатних, залишається багато обмежень, встановлених для осіб неповнолітнього віку, які виражаються у неможливості здійснення емансипованим деяких прав, для яких законодавством встановлено досягнення певного віку.