Цифрова річ та інші цифрові блага як об’єкти цивільних прав

Анотація

Досліджено подальше правове регулювання правовідносин щодо криптовалюти, об’єктів комп’ютерних ігор, NFT. Визначено, що такий підхід сприяє охороні, захисту прав суб’єктів цивільних правовідносин, визначенню абсолютних прав на цифрові речі, їхньої оборотоздатності. Необхідні подальші кроки законодавця щодо правового регулювання правовідносин із цифровими благами.

Доведено, що пануванням над цифровою річчю чи іншим цифровим благом є наявність доступу до них через автентифікацію та авторизацію завдяки логіну, паролю, іншим засобам ідентифікації, передбаченим електронною системою доступу. Встановлено, що форма не єдиним критерієм розмежування цифрових і матеріальних речей. Існують особливості набуття, здійснення та припинення цивільних прав і обов’язків щодо них. Програмне мережеве підключення дозволяє отримати доступ до цифрового контенту.

Критикується уявлення, що цифрова річ – це цифровий код, яке є дещо однобічним щодо неї. Визначено, що це є виробничий підхід. Він відрізняється від споживацького. Споживач у цифровій речі бачить готовий продукт (гру, цифровий контент). Споживацькі якості цифрового блага досягаються завдяки можливості конверсії (перетворення) цифрового коду у зображення, звук чи інший ефект. Для цифрового блага важливою є наявність його споживацьких якостей, наприклад, для комп’ютерної гри – можливість у неї грати. Цифрове благо: криптовалюта; NFT; аксесуари комп’ютерних ігор тощо є візуальною, аудіо- чи іншою конверсією цифрового коду у такому вигляді, що людина здатна сприймати це як звук чи зображення тощо на комп’ютерному обладнанні: смартфоні, ноутбуці тощо.

Встановлено, що природа цифрової речі зокрема і цифрового блага загалом є подвійною. Перше, вона має технічну (цифрову) основу у вигляді програмного коду; друге, це є майнове або особисте немайнове благо, що має споживацькі якості. У цивільному праві ця специфіка має значення при визначенні об’єкту правовідносин, прав на них, укладанні договорів.