Договірне регулювання сурогатного материнства у праві України та країн ЄС: порівняльний аналіз

Анотація

У статті здійснено комплексний порівняльно-правовий аналіз договірного регулювання сурогатного материнства в Україні та державах-членах Європейського Союзу. Автор розглядає основні підходи до правової природи договору про сурогатне материнство в українському законодавстві, де такий договір здебільшого трактується як договір про надання послуг із елементами медичних, цивільно-правових та сімейно-правових зобов’язань. Наголошено на необхідності кваліфікації цього договору як змішаного та спеціального правового інструменту, що потребує чіткого визначення істотних умов, процедури укладення та обов’язкового нотаріального посвідчення.

Особливу увагу приділено аналізу моделей правового регулювання сурогатного материнства у країнах ЄС: таких як Греція (дозволена форма із судовим дозволом), Великобританія (на момент членства в ЄС,часткова легалізація на неприбутковій основі), Франція (загальна заборона), а також у Нідерландах (модель обмеженого дозволу). Розкрито суттєві відмінності у підходах до дозволеності, законності та визнання договорів, укладених за межами країни.

У контексті розвитку транскордонного сурогатного материнства окреслено основні виклики міжнародного приватного права, зокрема щодо визнання батьківства, набуття громадянства, реєстрації дитини та забезпечення права на сімейне життя. Проаналізовано європейську судову практику (зокрема, рішення ЄСПЛ у справах Mennesson v. France, Paradiso and Campanelli v. Italy), яка формує підходи до визнання правовідносин, що виникають із договорів сурогатного материнства. У підсумку сформульовано пропозиції щодо вдосконалення національного правового регулювання в Україні з урахуванням міжнародних стандартів та європейських практик із дотриманням принципу найкращих інтересів дитини та поваги до людської гідності.

Автор робить висновок, що Україна дотримується однієї з найбільш ліберальних моделей договірного регулювання сурогатного материнства серед європейських країн, водночас не маючи цілісного та систематизованого законодавчого акта у цій сфері. Першочерговим завданням є розробка спеціального закону, який би врегулював ключові аспекти правовідносин, пов’язаних із сурогатним материнством.