Явище людської гідності та історичний аспект права на гідність людини

Анотація

У статті аналізується право на гідність людини та поняття гідності людини, як родового поняття, а також розвиток формування правових норм на території сучасної України, що забезпечують реалізацію права на гідність людини.

Гідність людини неможливо розглядати поза контекстом суспільства, адже саме суспільство формує запит щодо встановлення норм та врегулювання відносин у моральному та правовому полі. Проте, за відсутності належного рівня правосвідомості, а відтак усвідомлення морально-категорійного апарату прав людини, гідність також існувати не може. Право на гідність, як і всі інші права, не може існувати поза межами громадянського суспільства, але його забезпечення напряму залежить від рівня правосвідомості як суспільства, так і кожної окремої особи. Відтак, задля якомога більш повної реалізації права на гідність людини, існують правові норми, що його забезпечують. Відповідно до етапів розвитку суспільства, змінюються суспільні відносини, а тому нормативно-правове забезпечення прав також зазнає відповідних змін. Щодо визначення права на гідність людини та, власне, поняття гідності людини серед науковців все ще точаться суперечки, проте єдиний підхід до визначення досі відсутній. Відтак науковий потенціал дослідження права на гідність людини є невичерпним, як і весь спектр природних прав людини.

Право на гідність людини є основоположним та фундаментальним, а власне гідність людини може виступати основою та мірилом для всього комплексу природних прав людини. Відтак правове регулювання права на гідність людини зазнавало змін протягом всього періоду існування людства. На теренах сучасної України письмова гарантія права на гідність людини була вперше зафіксована у тогочасній збірці звичаєвого права «Руська правда». Сучасна правова система України має розгалужену систему норм для забезпечення реалізації права на гідність людини. Проте із розвитком досліджень гідності людини як такої та права на гідність людини, можна прогнозувати реформування теперішніх нормативно-правових гарантій щодо розширення критеріїв реалізації права на гідність людини.