Стійкість територіальних громад в Україні

Анотація

Стаття присвячена аналізу стійкості територіальних громад України в умовах військової агресії, економічної нестабільності та соціальних змін. Автори зазначають, що термін «стійкість» використовується у різних сферах життя, а тому акцентують свою увагу на відсутність єдиного його розуміння, що підтверджується науковою спільнотою та аналізом юридичної літератури. Однак автори дійшли висновку, що авторитетне визначення «стійкості» міститься в аналітичній доповіді ООН під яким розуміють «здатність системи, громади або суспільства, що зазнають впливу небезпеки, протистояти, поглинати, пристосовуватися та відновлюватися від наслідків небезпеки своєчасно та ефективно, включаючи збереження та відновлення своїх основних базових структур та функцій». У статті проаналізовано законодавче регулювання «стійкості» в контексті національної безпеки, але зауважується, що досягнення національної стійкості неможливе без розвитку стійкості територіальних громад України. Автори акцентують увагу на багатовимірному характері стійкості, що охоплює економічну, фінансову, соціальну, інституційну та кадрову стійкості. Зазначається про посилення зовнішніх та внутрішніх викликів, які підривають стійкість громад, а тому необхідна побудова комплексної системи управління ризиками на основі превентивних та реактивних механізмів. Проте превентивні механізми не знаходять свого швидкого розвитку через фрагментарний підхід до управління ризиками. Автори наголошують на розробленні Концепції забезпечення стійкості територіальних громад, яка стане стратегічною основою для формування стійких, самодостатніх та адаптивних громад. Така Концепція повинна базуватися на моделі стійкості громади: ідентифікація ризиків, запобігання, готовність, попередження, реагування, відновлення та навчання, результатом чого буде стійкість громади або її дезадаптація. Окрім цього автори наводять приклади стійкості територіальних громад України при повномасштабному вторгненні та наголошують, що ефективна комунікація між бізнесом, місцевою владою та жителями громади, а також розвиток кожного з компонентів стійкості територіальних громад можуть не лише зберігати функціонування, а й демонструвати стійкість до будь-яких загроз та викликів.