Правовий аналіз постмортальної репродукції в аспекті прав військовослужбовців

Анотація

У статті досліджується юридизація репродуктивних прав людини, а тим більше прав прямо пов’язаних з постмортальною репродукцією військовослужбовців. Зокрема, акцентується увага на тому, що постмортальна репродукція визначається як зачаття та народження дитини після смерті одного з батьків. Законодавство недостатньо регулює питання постмортальної репродукції, особливо щодо військовослужбовців, які зазнають травм репродуктивної системи під час військової служби. Зокрема, звертається увага на проблеми збереження репродуктивного матеріалу жінок-військовослужбовців, які стикаються з ризиком втрати репродуктивного здоров’я. Автор пропонує удосконалити законодавчу базу в нормах забезпечення безоплатного зберігання репродуктивних клітин після загибелі військовослужбовця та розширення прав спадкоємців щодо розпорядження цим матеріалом. Також у статті розглядаються міжнародні підходи до регулювання постмортальної репродукції, зокрема, концепція «біологічного заповіту», яка дозволяє особам за життя визначати долю свого біологічного матеріалу після смерті. Автор підкреслює важливість врахування репродуктивних прав як складової гендерної рівності та пропонує конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства, в питаннях забезпечення соціальних гарантій для дітей, народжених після смерті батьків. Стаття наголошує на тому, що для ефективної реалізації постмортальної репродукції, необхідно: удосконалити нормативно-правові акти щодо репродуктивних прав жінок-військовослужбовців; у Порядку здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни внести поправки: «що після припинення чи скасування воєнного стану зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців здійснюється за рахунок державних коштів»; забезпечення соціальних гарантій батьків (жінки чи чоловіка) та дітей, народжених після смерті військовослужбовця. Стаття містить критичний аналіз існуючих нормативно-правових актів та пропозиції щодо їх удосконалення, що робить її актуальною для розвитку законодавства у сфері репродуктивних прав та соціального забезпечення військовослужбовців.