Роль і місце демократії участі в багаторівневій системі управління в Європейському Союзі

Анотація

У статті досліджено роль і місце демократії участі в багаторівневій системі управління Європейського Союзу (ЄС) в контексті перспектив вступу України до ЄС. Зазначено, що отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС активізувало виконання положень установчих договорів про заснування ЄС та закріпленого в Конституції України євроінтеграційного курсу.

Розглядаються ідеї зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема В.О. Серьогіна, Ф. Брана, Д.О. Бодіслава, К.В. Рэдулеску, А.І. Соловйова, О.Ю. Оржеля, О.М. Палія, Ю.Д. Полянського, С.М. Гладкової, С.В. Соколика, П.І. Крайника, Т.О. Гусаченка тощо, що дали змогу поміркувати щодо рівнів багаторівневої системи управління ЄС. Автор звертає увагу на необхідність розуміння правової природи багаторівневого управління, яке характеризується розподілом повноважень між наднаціональним, національним, регіональним і місцевим рівнями.

Встановлено, що багаторівневе управління ЄС не означає обмеження суверенітету держав-членів, натомість вказує на погоджене здійснення спільної політики. Основу цього процесу становить принцип участі, закріплений у Білій книзі Європейського управління 2001 року. У статті охарактеризовано суб’єктів багаторівневого управління та розмежовано їх повноваження.

Особливу увагу приділено демократії участі як ключовому інструменту забезпечення легітимності влади в ЄС. Автор дійшов висновку, що з метою дотримання стабільності належного управління «good governance» необхідно знайти золоту середину між участю громадян і довірою до представницьких органів, які мають повноваження ухвалювати складні стратегічні рішення.

Розглянуто її традиційні та цифрові форми: громадські консультації, громадянські панелі, електронні петиції, опитування тощо. У контексті цифровізації ЄС аналізуються платформи Have your word, SINAPSE, Citizens’ Engagement, що підвищують рівень залученості громадян до процесів прийняття рішень. Зроблено висновок, що демократія участі пронизує всі рівні управління – наднаціональний, національний і субнаціональний – забезпечуючи доступ громадян до процесів формування політики. Такий підхід сприяє зміцненню демократичної легітимності, прозорості та публічності діяльності європейських інституцій, а також адаптації України до європейських принципів управління.