Репродуктивні права як складова прав четвертого покоління: теоретико-правовий аналіз

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз проблемних аспектів реалізації репродуктивних прав людини та громадянина в сучасних умовах. Встановлено, що репродуктивні права є невід’ємною складовою прав четвертого покоління, які базуються на незалежному та альтернативному виборі правомірної поведінки і пов’язані з особистою автономією індивіда. Досліджено правове регулювання репродуктивних прав в Україні, яке здійснюється нормами Конституції, Цивільного та Сімейного кодексів, законодавства про охорону здоров’я. Виявлено, що в національному законодавстві відсутній єдиний нормативний акт, який би комплексно регулював репродуктивні права, що призводить до численних правових прогалин.

Здійснено класифікацію репродуктивних прав на права позитивного характеру (право на штучне запліднення) та права негативного характеру (стерилізація, аборт). Проаналізовано проблеми правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій, зокрема відсутність визначень ключових понять «безпліддя», «ембріон», «сурогатне материнство», «генетичні батьки», вікових обмежень для застосування ДРТ, правового статусу ембріона.

Досліджено міжнародну практику щодо стерилізації, зокрема справу V.C. проти Словаччини, яка продемонструвала важливість отримання інформованої згоди пацієнта. Проаналізовано проблему неврівноваженості прав подружжя при прийнятті рішень щодо стерилізації та аборту. Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення обов’язкової згоди другого з подружжя на проведення процедур, що можуть назавжди позбавити можливості мати спільних дітей.

Особливу увагу приділено дослідженню правового статусу ембріона як суб’єкта права, що набуває актуальності з розвитком репродуктивних технологій. Розкрито етичні та правові дилеми щодо балансу між правом на життя ембріона та репродуктивною свободою особи. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання репродуктивних прав в Україні.