Конституційно-правові аспекти функціонування інститутів представницької демократії в Україні та Франції

Автор(и)

  • В. І. Бакун аспірант кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0009-0004-3393-6558

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.1.13

Ключові слова:

представницька демократія, соціальний діалог, права громадян, народний суверенітет

Анотація

Довгий час політична теорія ставила під сумнів природу представницького зв’язку. Безумовно, менш всеосяжним є дослідження політичною соціологією ефективності представницької демократії з точки зору відповідності публічних дій очікуванням громадян. Представницька демократія – це політична система, яка дозволяє громадянам здійснювати своє право голосу для обрання представників, які прийматимуть рішення від імені народу. Представники обираються на визначений термін і несуть відповідальність за реалізацію політики та законодавства, спрямованих на інтереси своїх виборців.

Система представницької демократії працює, дозволяючи громадянам обирати своїх представників шляхом вільних і справедливих виборів. Виборці можуть обирати своїх представників, виходячи з їхніх політичних поглядів та вподобань. Після обрання представники повинні представляти інтереси своїх виборців і приймати рішення, які відображають їхні погляди.

Представницька демократія має значний вплив на соціальну справедливість. З одного боку, вона надає громадянам можливість брати участь у прийнятті політичних рішень та висловлюватися з важливих питань. Це дозволяє громадянам долучитися до процесу прийняття рішень та зробити так, щоб їхній голос був почутий. З іншого боку, представницька демократія дозволяє громадянам обирати своїх представників і покладати на них відповідальність за свої дії.

Представницька демократія – це інститут обмеження влади поза суспільством, що в кінцевому підсумку стати інститутом влади над громадою, але таким, що виходить її. З цього моменту існуватиме постійна неоднозначність і напруга між приналежністю громадян до цього уряду, який стає «їхнім» влади, і зовнішність, яка проявляється в праві на опозицію.

Посилання

Висновок Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроектупро внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 16 грудня 2019 року № 8-в/2019.

Гаврилко С.М. Теоретичний зміст та еволюція поняття «представницька демократія». Держава та регіони Серія: Право, 2022 р., № 3 (77). С. 233–237.

Ганджуров Ю. Представницька демократія чи пряме народовладдя: критерії оцінки. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/08/ganzhurov_predstavnytska.pdf.

Любченко П.М. Місцеве самоврядування в системі інститутів громадського суспільства: конституційно-правовий аспект: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2008. 40 с.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин п’ятої, шостої статті 75, частини четвертої статті 77 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України „Про Регламент Верховної Ради України“ (справа про обрання Голови Верховної Ради України) від 11 липня 2012 року № 15-рп/2012.

Bernard Manin, Principes du gouvernement représentatif, Flammarion, 1995, rééd. 2012, p. 12–14.

CC, décision n° 99-410 DC du 15 mars 1999, csdt 9 ; CC, décision n° 2004-490 DC du 12 février 2004, csdt 14 ; CC, n° 2007-457 DC du 15 février 2007, csdt 10.

De la liberté chez les Modernes, Livre de Poche, coll. «Pluriel», стор. 494–496.

Emmanuel-Joseph Sieyès, Écrits politiques, Paris, E.A.C, « Dire sur le véto royal ».

Jaume L., « Représentation », in Dictionnaire de la culture juridique, PUF, 2003.

John Dewey (trad. Joëlle Zask), Le Public et ses problèmes, Folio, coll. « Essais », 336 p., p. 161-162.

Pitkin H., The Concept of Representation, Berkeley, University of California Press, 1967.

Sartori, G. (1992), Elementos de Teoría Política.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-09

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право