Функціонально-видова характеристика юридичних конструкцій

Анотація

У статті здійснено науковий огляд основних авторських підходів щодо розуміння явища юридичної конструкції в аспектах функціонального підходу та видової класифікації. Обидва аспекти дозволяють скласти більш повне уявлення про явище конструкції, зважаючи на те, що зазначена проблематика не є достатньо розробленою у теоретичному правознавстві, хоча мають місце відносно ґрунтовні напрацювання, в тому числі й на рівні дисертаційних досліджень. Якщо функції дозволяють осмислити призначення юридичних конструкцій у правовому регулюванні, зрозуміти їх інструментальні можливості, то використання класифікаційного методу з використанням різних критеріїв дозволяє поглянути на зазначене явище з позицій множинності форм прояву, розкрити його структуру, що формується як складне утворення з поділом на певні класи, підсистемні елементи. Всі разом вони наповнюють змістом поняття внутрішньої будови юридичної конструкції, дозволяють побачити внутрішньо системні взаємодії, необхідні для забезпечення гармонії дії права в окремих сферах соціального регулювання, в суспільстві в цілому. Наголошується, що функціональна характеристика дозволяє не лише виокремити певні функції явища, але й розкрити його значущість для сфери професійної діяльності юристів. Практичне значення має інтерпретаційна функція юридичної конструкції, при умілому використані якої правники отримують можливість осмислення істинного змісту правової норми, виявлення волі законодавця, яку було закладено за допомогою юридичного тексту та спеціального моделювання. Доведено, що важливим є також розуміння і методологічної функції юридичних конструкцій, що частіше за все виявляється при реалізації пізнавальних завдань. Але й у сфері нормопроєктування також не обійтись без чіткого методологічного інструментарію, який дозволяє формулювати правові приписи відповідно до мети правового регулювання. Також акцентується увага на тому, що в процесі підготовки проектів правових актів фахівцями використовуються так звані моделі організації суспільних відносин, які ґрунтуються на чіткому розподілі прав, обов’язків та заборон, що свідчить про необхідність виокремлення й функції моделювання. Сформульовано висновки, в яких зазначено найбільш суттєві положення, пов’язані з виокремленням видів юридичних конструкцій та розумінням їх найбільш важливих функцій.