Еволюція ідеї свободи в Україні (ІХ – перша половина ХІV ст.)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ідеї свободи як загального принципу права в Україні протягом ІХ – першої половини ХІV ст.

Авторка наголошує, що прагнення до свободи є ментальною особливістю українців, а ідея свободи визначала зміст світогляду української нації. У ньому відображалися ставлення людини до навколишньої дійсності, формувалися переконання, ідеали, принципи буття та ціннісні орієнтації. Ідеали свободи лягли в основу українського звичаєвого права. Правовий звичай, маючи за основу природно-правові ідеї та цінності, визначав обсяг свободи як для громади загалом, так і кожного члена суспільства зокрема. Концепт свободи в українській правовій традиції передавався шляхом сприйняття таких категорій, як «воля» і «неволя», тому його сприйняття відбувалося через протиставлення волі та неволі.

Авторка робить висновок, що після виникнення держави у ІХ ст. принципи та норми звичаєвого права склали основу писемних форм права, виняткове місце серед яких належить Руській Правді. Зміст ідеї свободи полягав у тому, що статус свободи впливав на поділ населення; правові норми Руської Правди визначали обсяг прав і свобод фізичних осіб усіх суспільних верств, у тому числі іноземців. За означеного періоду почався процес становлення права на свободу підприємницької діяльності, однак щодо окремих суспільних верств (купців, ремісників, лихварів та торговців). У випадку неможливості виконати боргові зобов’язання перед кредитором підприємець-боржник за певних обставин міг втратити особисту свободу.

Акцентується увага на цінностях свободи, які утверджувалися шляхом формування основ права на свободу віросповідання: законодавчі новели не містили нормативних положень щодо прямого чи непрямого обмеження прав або встановлення привілеїв за ознаками релігійних переконань. Зосереджується увага на праві на свободу пересування, правосуб’єктності жінки, а також на відсутності у системі давньоукраїнського права такого виду кримінального покарання, як обмеження чи позбавлення волі (фактично – обмеження або позбавлення особистої свободи) на певний строк за вчинення кримінального правопорушення (злочину).