Право на штучне переривання вагітності: окремі аспекти та новели регулювання

Автор(и)

  • Т. П. Попович кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ « Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-8333-3921
  • В. В. Вашкович кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського права, Україна https://orcid.org/0000-0001-5726-5374

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.4.62

Ключові слова:

право на аборт, репродуктивна свобода, досвід європейських держав, Резолюція Європейського парламенту, фактори впливу

Анотація

Сьогодні, у контексті розвитку репродуктивних прав людини одним із найбільш прогресивних аспектів є право на вільний репродуктивний вибір. За своїм змістом, право на вільний репродуктивний вибір – це право людини вільно приймати рішення щодо свого репродуктивного здоров’я. Вільний репродуктивний вибір включає в себе й право на штучне переривання вагітності, що належить до одного з репродуктивних прав жінки. Упродовж останніх років, право на штучне переривання вагітності було предметом численних опрацювань, зокрема у контексті його співвідношення з фундаментальним правом людини життя. Проте, дискусійність цієї теми залишається актуальною, враховуючи регулярність появи закликів у суспільстві щодо необхідності заборони абортів на законодавчому рівні.

Актуальність подальшого дослідження окремих аспектів права на штучне переривання вагітності зумовлена в тому числі певною невизначеністю у правовому регулюванні. У практиці держав існують різні підходи до регулювання вищенаведеного права, класифікація яких, у тому числі, буде розглянута в основному змісті дослідження.

Крім того, найчастіше право на штучне переривання вагітності розглядається на тлі загальної проблематики прав людини, без урахування його специфічних особливостей. Проте, аналізуючи зміст права на штучне переривання вагітності, необхідно сприймати його, насамперед, як складне антропологічне й навіть аксіологічне явище, яке торкається таких інститутів як сім’я, материнство, батьківство, самовизначення тощо. Дуже часто дискусії, що точаться навколо цієї теми, нехтують соціальними, етичними, психологічними, економічними детермінантами даного права. Відповідно аргументація щодо правового регулювання права на штучне переривання вагітності зводиться до суто юридичних аспектів, або ж висвітлюється крізь призму виключно медичних показань. У той час як право на штучне переривання вагітності, зокрема його проблематика, зумовлюється значно ширшим колом факторів, ніж ті, які беруться до уваги. Також варто брати до уваги й роль права жінки на самовизначення, що так чи інакше впливає на трактування й розуміння права на штучне переривання вагітності. Відтак, встановлення ефективного правового регулювання права на штучне переривання вагітності неможливе без урахування всіх факторів впливу та всіх його сенситивних аспектів, що й стануть предметом нашого дослідження.

Посилання

European Parliament resolution of 11 April 2024 on including the right to abortion in the EU Fundamental Rights Charter. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2024-0286_EN.html.

United Nations Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, 1979.

General UN recommendation No. 35 on gender-based violence against women, updating general recommendation No. 19, 2017.

Асірян С., Трофімов Б., Шевчук Н. Штучне переривання вагітності: підходи окремих країн ЄС та практика ЄСПЛ. Альманах міжнародного права. 2021. № 24. С. 129–135.

Рішення Федерального Конституційного суду Німеччини від 28 травня 1993 року. URL: https://www.bundesverfassungsgericht.de/SharedDocs/Entscheidungen/EN/1993/05/fs19930528_2bvf000290en.html.

Нарок Т. Право на аборт: як одне з репродуктивних прав жінки: вступ до проблеми. Юрфем.ua. URL: https://jurfem.com.ua/pravo-na-abort-vstup-do-problemy/ (дата звернення: 16.02.2025).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) від 04.11.1950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

Декларація про соціальній прогрес та розвиток. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/socdev.shtml

Кримінальний кодекс Німеччини. URL: https://www.uni-potsdam.de/fileadmin/projects/ls-hellmann/Forschungsstelle_Russisches_Recht/Neuauflage_der_kommentierten_StGB-%C3%9Cbersetzung_von_Pavel_Golovnenkov.pdf.

У Польщі узгодили законопроєкти про часткову легалізацію абортів та спрощений доступ до контрацепції. URL: https://zmina.info/news/u-polshhi-uzgodyly-zakonoproyekty-pro-chastkovu-legalizacziyu-abortiv-ta-sproshchenyy-dostup-do-kontraczepcziyi.

На Мальті дозволили аборти в разі серйозної загрози здоров’ю матері. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/06/28/7164660.

В Угорщині жінок, які вирішили зробити аборт, зобов’яжуть слухати серцебиття плоду. URL: https://zmina.info/news/v-ugorshhyni-zhinok-yaki-vyrishyly-zrobyty-abort-zobovyazhut-sluhaty-serczebyttya-plodu.

Правове регулювання штучного переривання вагітності в Україні: цивільний та кримінально-правовий аспекти. URL: https://lh.pl.court.gov.ua/sud1617/pres-centr/news/182734.

У Німеччині спростили надання інформації щодо абортів. URL: https://www.dw.com/uk/%D1%83-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-

%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2/a-47623304.

Бутрин-Бока Н.С. Штучне переривання вагітності: правовий досвід зарубіжних країн. Право та державне управління. 2021. № 1. С. 29–32.

Попович Т.П. Правові обов’язки у сфері реалізації репродуктивних прав людини. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 8. С. 215–219.

Бєлова М.В., Бєлов Д.М., Гуманістичні засади правової системи: діалектика теорії та практики в умовах сучасних викликів. Аналітично-порівняльне правознавство. № 5. 2024. С. 933–939.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-28