Міжнародно-правові стандарти прав людини на життя та їх імплементація у діяльність національних правоохоронних органів

Анотація

Вказується, особисті права та свободи індивіда, ключові норми та принципи визначення яких містяться в міжнародно-правових документах, впроваджуються сучасними демократичними державами до свого національного законодавства не як статичні й абсолютні шаблони, а як орієнтири, яких слід послідовно дотримуватися, враховуючи при цьому власні історичні, культурні та правові традиції і звичаї.

У процесі практичного втілення імплементованих у національне законодавство міжнародних стандартів формуються інноваційні підходи до правового регулювання прав і свобод людини, що, безумовно, справляє вплив на подальший розвиток самих міжнародних стандартів. Саме це діалектичне взаємопроникнення міжнародно-правових актів та національного законодавства становить фундамент для постійного вдосконалення правового регулювання прав і свобод людини під час їх захисту та охорони з боку правоохоронних органів загалом та поліцейських підрозділів зокрема.

У статті досліджуються окремі аспекти міжнародно-правових норм і принципів щодо прав людини на життя та характеризується сучасний стан їх імплементації у національне українське законодавство про діяльність поліцейських органів. Завдяки компаративному методу проаналізовано положення з міжнародно-правових актів (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський кодекс поліцейської етики) та здійснено їх порівняння із правовими приписами Закону України «Про національну поліцію» та «Правилами етичної поведінки поліцейських» (наказ МВС України від 09.11.2016 № 1179) щодо відповідності останніх міжнародним стандартам.

На підставі порівняння надані конкретні пропозиції щодо удосконалення існуючих положень в національних законодавчих та інших нормативно-правових актах стосовно діяльності поліцейських структур щодо захисту та охорони основного природного права людини на життя у сенсі відповідності міжнародним стандартам.