Право на свободу вираження політичних поглядів в умовах сучасних збройних агресій: проблемні аспекти в контексті обмежень прав людини та практики ЄСПЛ

Анотація

Вказується, право на свободу вираження політичних поглядів є фундаментальною гарантією демократичного суспільства, проте його реалізація стикається з численними викликами під час збройних конфліктів. У сучасних умовах агресії, таких як війна в Україні, це право часто обмежується з метою забезпечення національної безпеки, захисту громадського порядку чи запобігання ворожій пропаганді.

У статті досліджено та проаналізовано проблемні аспекти реалізації права на свободу вираження політичних поглядів в умовах сучасних збройних агресій в контексті обмежень прав людини та практики ЄСПЛ. Доведено, що свобода вираження політичних поглядів – конституційне фундаментальне право, яке виправдано відноситься до базових прав людини, оскільки тісно пов’язане з її ідентичністю та політичним світоглядом. Така свобода має важливе значення для налагодженого функціонування всього суспільства, підтримання суспільного діалогу у політичній площині та демократії. Відповідно без встановлення належних гарантій щодо існування цього права фактично стає неможливим нормальне функціонування більшості демократичних інструментів, таких як вільні вибори чи референдуми. Практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) доводить, що обмеження свободи вираження під час збройних агресій може бути виправданим лише за умов дотримання принципів законності, пропорційності та легітимності мети. Обґрунтовано, що проблематика забезпечення права на свободу вираження політичних поглядів в умовах збройних агресій вимагає розробки нових підходів до правового регулювання, гармонізації міжнародних стандартів і впровадження механізмів контролю за дотриманням прав людини. Зроблено висновок, що забезпечення права на свободу вираження політичних поглядів у сучасних умовах, коли окремі актори міжнародних відносин, нехтуючи основними принципами міжнародного права, вчиняють збройні агресії, є складним, але критично важливим завданням. Практика ЄСПЛ демонструє, що такі обмеження можуть бути допустимими лише за умов дотримання чітко визначених критеріїв. Однак новітні виклики, зокрема інформаційна війна та гібридна агресія, вимагають перегляду існуючих підходів і вироблення нових шляхів вирішення окреслених проблем.