Уникнення конфлікту інтересів в органах прокуратури

Анотація

У статті досліджується проблема уникнення конфлікту інтересів в органах прокуратури як ключовий чинник забезпечення об’єктивності, незалежності та ефективності їхньої діяльності. Попри наявність загальних законодавчих механізмів попередження та врегулювання конфлікту інтересів, особливості функціонування органів прокуратури часто залишаються поза увагою дослідників, що ускладнює ефективну імплементацію відповідних норм. Автором, зокрема, акцентується увага на недостатній розробленості цієї проблематики в сучасній юридичній науці, що особливо актуально з огляду на підвищення вимог до прозорості та підзвітності органів публічної влади. У роботі проведено аналіз правової бази, яка регулює питання уникнення конфлікту інтересів у діяльності органів прокуратури, зокрема розглядаються недоліки чинних нормативно-правових актів та їх відповідність сучасним викликам. Зазначається, що формальний характер деяких положень, відсутність чітких процедур для оцінки ризиків конфлікту інтересів, а також низький рівень правової культури є основними чинниками, що перешкоджають належному функціонуванню системи врегулювання конфліктів інтересів. У дослідженні всебічно обґрунтовується важливість підвищення професійної обізнаності працівників прокуратури щодо механізмів уникнення конфлікту інтересів, що є однією з ключових передумов забезпечення належного функціонування правоохоронної системи, зміцнення суспільної довіри до органів прокуратури та запобігання можливим корупційним ризикам у їхній діяльності. Автор наголошує, що конфлікт інтересів у діяльності прокурорів може проявлятися у різних формах, зокрема у випадках, коли особисті інтереси працівника вступають у суперечність із його професійними обов’язками, що може призвести до прийняття необ’єктивних або упереджених рішень, зловживання службовими повноваженнями та порушення принципу неупередженості. У цьому контексті дослідження підкреслює необхідність не лише розширення знань прокурорів про нормативно-правову базу, яка регламентує питання конфлікту інтересів, а й запровадження ефективних практичних механізмів для їхньої ідентифікації, оцінювання та мінімізації потенційних ризиків, що можуть виникати у процесі здійснення професійної діяльності.