Щодо кола учасників судового провадження
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.4.21Ключові слова:
кримінальне провадження, судовий розгляд, учасники судового провадження, фізичні або юридичні особи, майнові права яких обмежуються або яких вони позбавляються у кримінальному провадженніАнотація
У статті констатується, що в науці кримінального процесуального права уявлення про учасників судового провадження розглядалося в кореляції з такими поняттями, як: «учасник кримінального провадження», «суб’єкт кримінальної процесуальної діяльності», «суб’єкт кримінального провадження», «сторони кримінального провадження». Наголошується, що наразі чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) виокремлює термін «учасники судового провадження» (п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України). Між тим, залишається відкритим питання щодо кола осіб, які мають бути віднесені до учасників судового провадження, їх класифікації та процесуального статусу.
Окреслена мета дослідження – з’ясувати, чи всі суб’єкти, які потрапили в орбіту кримінального процесу, охоплені поняттям «учасники судового провадження», зробити висновки з окресленого питання. Для її досягнення виокремлюються критерії, за яким законодавець відніс до учасників судового провадження осіб, перелік яких закріплений п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, та крізь їх призму з’ясовано, які суб’єкти, що знаходяться в орбіті кримінального судочинства, не охоплені поняттям «учасники судового провадження». Розглядається виключно суб’єктний склад осіб, які є учасниками судового провадженні в першій інстанції.
Критеріями, за яких суб’єктів віднесено до категорії «учасники судового провадження», у сукупності є: а) відповідний етап кримінального провадження; б) важливість результату розгляду кримінального провадження по суті для таких учасників; в) можливість впливу ними на рух провадження. У зв’язку з цим видається раціональним підхід законодавця щодо віднесення до такої групи представника персоналу органу пробації. Вбачається за доцільне до учасників судового провадження віднести також: а) представника служб у справах дітей та уповноваженого підрозділу органів Національної поліції; б) представника-фахівця спеціального закладу з надання психіатричної допомоги, в якому застосовуються стаціонарні види примусових заходів медичного характеру; в) фізичну або юридичну особу, майнові права яких обмежуються або яких вони позбавляються у кримінальному провадженні.
Посилання
Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України / За редакцією С.В. Ківалова та С.І. Кравченко. Одеса: Фенікс, 2020. 924 с.
Закон України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 14.02.2025).
Наказ МОЗ України від 31.08.2017 № 992 «Про затвердження Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-17#Text (дата звернення: 14.02.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ч. М. Теміров

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.