Роль принципу пропорційності під час обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні: проблеми теорії та практики

Анотація

Вказується, у реаліях, які сформувалися в нашій країні за останні роки, дотримання принципу верховенства права, зокрема його елементу пропорційності, набирає все більшої актуальності. Дедалі більше у суспільно-правових відносинах зустрічаються випадки обмеження прав людини, тому вивчення ролі принципу пропорційності під час обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні наразі становить крайню необхідність. Зокрема, виникають питання щодо правомірності та доцільності обмежень прав людини і громадянина під час воєнного стану, коли інтереси держави мають вищий пріоритет над інтересами окремої особи. Тому важливою є проблема вдосконалення законодавчого регулювання принципу пропорційності, що дозволить ефективно захищати права людини та підтримувати баланс між індивідуальними правами і публічними інтересами, зокрема в умовах надзвичайних ситуацій.

Стаття аналізує пропорційність як важливий елемент принципу верховенства права у контексті конституційного права. Зосереджено увагу на невід’ємності даного принципу у сфері обмеження прав людини в Україні у сучасних умовах. Окремо розглядається історичний розвиток принципу пропорційності, пов’язані з ним поняття, його закріплення у міжнародній практиці, зокрема рішеннях Європейського суду з прав людини, а також використання в українській судовій практиці, зокрема в умовах воєнного стану.

Підкреслено актуальність принципу пропорційності під час обмеження прав і свобод людини в умовах кризових ситуацій, таких як карантин чи воєнний стан, і наголошується на необхідності чіткого закріплення цього принципу в національному законодавстві.

Автор приходить до висновку, принцип пропорційності є не лише юридичним інструментом для забезпечення законності і справедливості при обмеженні прав людини, але й важливим елементом для збереження демократії, правової держави і основних прав і свобод в незалежній суверенній Україні. Саме він забезпечує повне та всебічне дотримання прав і свобод людини і громадянина зокрема під час особливих правових режимів, таких як воєнний стан. Він також визначає, що обмеження повинні бути мінімальними і не перевищувати те, що є необхідним для досягнення конкретної мети.