Структура криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу

Анотація

В ході дослідження було встановлено, що кримінальні провадження про умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу є складними для правового аналізу та досудового розслідування. Це пов’язано, насамперед, із: природою пожежі та вибуху, як деструктивних процесів, що супроводжуються знищенням багатьох слідів злочину; їх проблемністю в доведені вини особи (встановлення розміру шкоди, визначення причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням та його наслідками, через різноманітність пожежі та вибуху, доведення умислу, особливо у випадку змішаних складів злочинів); проведенням окремих слідчих (розшукових) дій; недостатня кількість слідчих, які володіють спеціальними знаннями та навичками у розслідуванні цих видів злочинів. Зазначені труднощі зумовлені особливостями протидії цьому виду протиправної діяльності, а також витонченістю та різноманітністю способів і механізмів вчинення та приховування цих злочинів.

Розробка методики розслідування є важливим етапом у процесі забезпечення правопорядку та розкриття кримінальних правопорушень. Це структурований підхід, що містить в собі принципи, правила та методи, які застосовуються правоохоронними органами для виявлення, фіксації, вилучення, використання та оцінки доказів. Основна мета розробки методики – встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення учасників події, доведення вини особи та забезпечення законності процесу розслідування. Набір таких елементів складають структуру методики розслідування.

Структура криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу складається з наступних взаємопов’язаних частин: криміналістична характеристика; типовий перелік обставин, що підлягає встановленню під час розслідування; типовий алгоритм слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових), процесуальних дій та інших заходів на кожному етапі розслідування з урахуванням типових слідчих ситуацій; особливості використання спеціальних знань у кримінальних провадженнях; профілактична діяльність слідчого; взаємодія слідчого у кримінальних провадженнях даної категорії.