Соціальні передумови криміналізації злочину, передбаченого ст. 435-1 КК України

Автор(и)

  • О. Ю. Старостіна аспірант відділу дослідження проблем кримінального права Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.3.50

Ключові слова:

криміналізація, соціальна обумовленість, соціальні передумови, образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю

Анотація

Статтю присвячено аналізу соціальних передумов встановлення кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю, а також вирішенню питання, чи відповідала криміналізація вказаних діянь інтересам суспільства в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії РФ проти України. Обґрунтовуючи необхідність криміналізації образи честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю, фахівці, перш за все, опікувались питаннями захисту інформаційного простору в умовах активної агресивної діяльності всіх можливих сил, засобів та інформаційних ресурсів держави-агресора, метою яких було розхитування українського суспільства та його розшарування в умовах повномасштабної збройної агресії.

3 березня 2022 року Законом України № 2110-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» Особливу частину КК України доповнено статтею 435-1 КК України, яка, як з’ясовано у ході аналізу, передбачає кримінальну відповідальність за діяння, що до впровадження вказаної норми могли бути кваліфіковані за іншими статтями. Автором досліджено соціальні та соціально-психологічні фактори, що виражають суспільну необхідність і політичну доцільність встановлення кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю (ст. 435-1 КК України): суспільну небезпечність діяння, його відносну поширеність, домірність позитивних і негативних наслідків криміналізації та кримінально-політичну адекватність криміналізації.

За результатами науково аналізу обґрунтовано, що доповнення чинного КК України статтею 435-1 КК України в цілому відповідає критеріям соціальної зумовленості криміналізації та базується на врахуванні вагомих передумов соціального характеру. Діяння, за які встановлено кримінальну відповідальність у ст. 435-1 КК України, через суспільно небезпечний вплив на військовослужбовців, котрі здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх близьких родичів чи членів сім’ї ставлять під загрозу охоронювані законом інтереси на рівні національної безпеки України та її складових. При цьому у комплексі з іншими засобами гібридної та збройної агресії такий вплив руйнує обороноздатність і надає ворогові переваги на різних напрямах його деструктивних прагнень.

Посилання

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції: Закон України від 03.03.2022 року № 2110-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2110–20#Text (дата звернення: 10.02.2025).

Алієва К.М. Підстави та принципи криміналізації неповаги до працівника правоохоронного органу: дис. … докт. філософії: 08-Право, 081-Право. Київ, 2022. 218 с.

Залеська А.С. Соціальна обумовленість криміналізації порушення права на отримання освіти в Україні. Форум права. 2012, № 1. С. 334–338. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/bc7dd7ee-dfe2-40aa-a101-5ed96a60acad/content.

Сичевський В.В., Харитонов Є.І., Олєйніков Д.О. Науково-практичний коментар до Розділу I Особливої частини Кримінального кодексу України (Злочини проти основ національної безпеки України). Х. Право, 2016. 232 с.

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції)». URL: https://itd.rada.gov.ua/9de8c0a5-6464-4ea8-b7a4-a926ab571f65 (дата звернення: 10.02.2025).

Фріс П.Л. Криміналізація і декриміналізація у кримінально-правовій політиці. Вісник Асоціації кримінального права України. 2014. Вип. 1. С. 19–28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vakpu_2014_1_4.

Турлова Ю.А. Соціально-психологічні передумови криміналізації екологічних злочинів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2015. Вип. 34, т. 3. С. 62–66.

Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: навч. посіб. / за заг. ред. М.І. Хавронюка. Київ: Ваіте, 2014. 944 с.

Пащенко О.О. Щодо підходів до визначення поняття «криміналізація». Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 3–4 квіт. 2015 р.). Харків: Східноукр. наук. юрид. організація, 2015. С. 127–129.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: монографія. К: Аттіка, 2000. 258 с.

Про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, статистична інформація (2016– 2024 рр.). Офіс Генерального прокурора: [сайт]. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-osib-yaki-vchinili-kriminalni-pravoporushennya-2.

Давиденко В.Л. Підстави та принципи криміналізації діянь проти власності. Право і суспільство. 2020, № 2 (частина 3). С. 17–23.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-23

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право