Поняття та види потерпілої особи за кримінальним законодавством України

Анотація

У статті досліджуються питання стосовно поняття і видів потерпілих від кримінальних правопорушень та їх ознаки. Проблема потерпілого від кримінального правопорушення в кримінальному праві вважається малодослідженою. Вона має комплексний і міжгалузевий характер. За загальним правилом, потерпілою визнається така фізична особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Поняття потерпілого від кримінального правопорушення не є законодавчо визначеним, тобто чинний КК України не закріплює визначення даного поняття, що призводить до певних труднощів на практиці, не дивлячись на те, що в багатьох нормах чинного кримінального законодавства чітко вказується той чи інший вид потерпілого від протиправного посягання. Хоча в цілому обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення потерпілого визнавати не можна, адже не в усіх кримінально караних діяннях є на нього вказівка. Тому потерпілий визнається факультативною ознакою складу кримінального правопорушення і такою, яка має відношення до об’єкта кримінального правопорушення.

Встановлення на теоретичному рівні поняття потерпілого в кримінальному правопорушенні здійснюється по-різному, але спільним при цьому все таки є визнання того, що потерпілим виступає суб’єкт, який перебуває у певній сфері суспільних відносин, тому ним є окрема особа, певне об’єднання людей, держава та ін. Для здійснення правильної кримінально-правової кваліфікації важливе значення має чітке встановлення ознак потерпілої особи залежно від того, ким саме є така особа – чи це є представник влади, чи неповнолітня або малолітня особа, жінка, яка перебуває у стані вагітності та ін.

До демографічних ознак потерпілого відносяться: стать, вік, стан здоров’я, сімейний стан та інші. Стать потерпілої особи має значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти життя та здоров’я особи, проти особистих прав і свобод людини і громадянина. Вік особи використовується, як правило, для вказівки на потерпілих, які не досягли вісімнадцятирічного віку.