Ознаки суб’єкта як підстава розмежування деяких злочинів проти основ національної безпеки України (за складами, передбаченими ст.ст. 111, 111-1, 111-2 КК України)

Автор(и)

  • А. В. Ландіна кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3808-7573

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.3.45

Ключові слова:

національна безпека України, загальний суб’єкт злочину, спеціальний суб’єкт злочину, кримінальне правопорушення, державна зрада, колабораційна діяльність, пособництво державі-агресору, воєнний стан, конкуренція кримінально-правових норм, розмежування складів злочинів, відмежування злочинів, громадянин України, окупаційна адміністрація держави-агресора

Анотація

Особливої актуальності питання притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України набуло з початком збройної агресії росії проти України у 2014 році та з повномасштабним вторгненням військ держави-агресора і введенням воєнного стану. З огляду на подібність певних складів цих злочинів, виникла необхідність встановлення розмежувальних ознак, однією з яких є суб’єкт злочину як один із обов’язкових елементів складу злочину. Метою даного дослідження було визначення ознак суб’єкта для розмежування суміжних складів злочинів проти основ національної безпеки і надання пропозицій щодо їх удосконалення. Встановлення особливостей суб’єкта кожного із злочинів, передбачених ст. 111, ст. 111-1, ст. 111-2, обумовило низку важливих як для теорії кримінального права і законотворчої діяльності, так і для практики застосування норм кримінального законодавства, висновків. Суб’єкт злочинів проти основ національної безпеки, передбачених ст. 111, ст. 111-1, ст. 111-2, є спеціальним за ознакою громадянства, яка водночас є розмежувальною ознакою для правильної кваліфікації вчинених кримінально караних діянь. З метою уникнення конкуренції кримінально-правових норм під час кваліфікації діянь особи, що підпадають під ознаки складів злочинів, передбачених вказаними вище статтями, пропонуємо внести наступні зміни у такі норми: законодавчо закріпити ознаку громадянства у ч. 4 та ч. 6 ст. 111-1 КК України, вказавши, що дії, передбачені у цих нормах можуть бути вчинені лише громадянином України; виключити із диспозиції ст. 111-2 словосполучення «громадянином України», тим самим обумовивши можливість притягувати до відповідальності за цією статтею лише іноземців та осіб без громадянства. Це підвищить ефективність притягнення до відповідальності осіб за вчинення злочинів проти основ національної безпеки і забезпечить призначення справедливого і достатнього виду та розміру покарання. Дане дослідження не вирішує усіх питань розмежування складів злочинів проти основ національної безпеки і є перспективним для подальшого удосконалення відповідних норм КК України.

Посилання

Письменський Є.О. Колабораціонізм як суспільно-політичне явище в сучасній Україні (кримінально-правові аспекти): наук. нарис. Сєвєродонецьк, 2020. 121 с.

Мовчан Р.О. «Воєнні» новели Кримінального кодексу України: правотворчі та правозастосовні проблеми : монографія. Київ: Норма права, 2022. 241 с.

Чуваков О.А. Злочини проти основ національної безпеки України: проблеми кримінально-правової теорії і практики: монографія / О.А. Чуваков; відп. ред. О.М. Костенко. Одеса: Фенікс, 2017. 362 с

Стрельцов Є.Л. «Нові» категорії спеціального суб’єкту та традиційні оцінки їх ознак. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: юриспруденція: зб. наук. праць. Одеса: Фенікс, 2012. Вип. №3. URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2021/01/25/ye-streltsov-novi-kategoriyi-spetsialnogo-sub-yektu-ta-tradytsijni-otsinky-yih-oznak.pdf (дата звернення: 29.12.2024).

Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / Відп. ред. Є.Л. Стрельцов. Видання восьме, перероблене та доповнене. Х.: Одіссей, 2012. – 904 с.

Кондратов В. Суб’єкт злочинів, пов’язаних із посяганням на життя та здоров’я працівників правоохоронних органів. Підприємництво, господарство і право. 2020. 4. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.4.50 (дата звернення: 02.01.2025).

Стрельбицька Л., Стельбицьким М., Бантишев О. Деякі питання кримінальної відповідальності за інформаційно-пропагандистську та колабораційну діяльність в умовах воєнного стану. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Юридичні науки. Випуск 2. (70), 2024. DOI: https://doi.org/10.32689/2522-4603.2024.2.10 (дата звернення: 03.01.2025).

Ємельянов Р., Єлаєв Ю. Кримінально-правова характеристика колабораційної діяльності. Публiчне право. № 3 (51) (2023). URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/files/51/11.pdf (дата звернення: 03.01.2025).

Буряк О.О., Букрєєв О.І., Олєйніков Д.О., Членов М.В. Колабораційна діяльність: загальні засади кримінально-правової кваліфікації: практич. порадник / за заг. ред. А.З. Швеця. Харків: Право, 2022. 98 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/19714/1/Kolaboraciina_dialnist.pdf (дата звернення: 04.01.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-23

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право