Ознаки суб’єкта як підстава розмежування деяких злочинів проти основ національної безпеки України (за складами, передбаченими ст.ст. 111, 111-1, 111-2 КК України)

Анотація

Особливої актуальності питання притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України набуло з початком збройної агресії росії проти України у 2014 році та з повномасштабним вторгненням військ держави-агресора і введенням воєнного стану. З огляду на подібність певних складів цих злочинів, виникла необхідність встановлення розмежувальних ознак, однією з яких є суб’єкт злочину як один із обов’язкових елементів складу злочину. Метою даного дослідження було визначення ознак суб’єкта для розмежування суміжних складів злочинів проти основ національної безпеки і надання пропозицій щодо їх удосконалення. Встановлення особливостей суб’єкта кожного із злочинів, передбачених ст. 111, ст. 111-1, ст. 111-2, обумовило низку важливих як для теорії кримінального права і законотворчої діяльності, так і для практики застосування норм кримінального законодавства, висновків. Суб’єкт злочинів проти основ національної безпеки, передбачених ст. 111, ст. 111-1, ст. 111-2, є спеціальним за ознакою громадянства, яка водночас є розмежувальною ознакою для правильної кваліфікації вчинених кримінально караних діянь. З метою уникнення конкуренції кримінально-правових норм під час кваліфікації діянь особи, що підпадають під ознаки складів злочинів, передбачених вказаними вище статтями, пропонуємо внести наступні зміни у такі норми: законодавчо закріпити ознаку громадянства у ч. 4 та ч. 6 ст. 111-1 КК України, вказавши, що дії, передбачені у цих нормах можуть бути вчинені лише громадянином України; виключити із диспозиції ст. 111-2 словосполучення «громадянином України», тим самим обумовивши можливість притягувати до відповідальності за цією статтею лише іноземців та осіб без громадянства. Це підвищить ефективність притягнення до відповідальності осіб за вчинення злочинів проти основ національної безпеки і забезпечить призначення справедливого і достатнього виду та розміру покарання. Дане дослідження не вирішує усіх питань розмежування складів злочинів проти основ національної безпеки і є перспективним для подальшого удосконалення відповідних норм КК України.