Тлумачення поняття «публічний порядок України» крізь призму кримінально-правових норм

Анотація

У статті висвітлюється проблема розуміння поняття «публічний порядок України» у міжнародному приватному праві крізь призму кримінально-правового забезпечення охорони національних інтересів нормами Кримінального кодексу України. Проаналізовано національне законодавство України, міжнародні конвенції, окремі акти права Європейського Союзу, якими регулюються основні засади визначення поняття публічного порядку на національному рівні, а також правові позиції Верховного суду, в яких містяться стандарти правозастосовного тлумачення відповідного оцінного поняття. Констатовано, що поняття «публічний порядок» належить до оцінних. Зроблено висновок, що в умовах багаторічної війни росії проти України доцільно змінити судову практику, яка склалася до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, відповідно до якої не визнається правова ситуація і зобов’язання українських компаній виплатити заборгованості російським контрагентам як таких, що призведуть до несумісних із українським публічним порядком результатів. На підставі аналізу кримінального законодавства України, зокрема призначення норми про пособництво державі-агресору (стаття 111-2 Кримінального кодексу України), зроблено висновок, що вирішення приватно-правових спорів третейськими судами, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, не може суперечити національним інтересам, а отже публічному порядку України. Таку суперечність доцільно констатувати в тому разі, коли відповідним рішенням третейського суду з міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, ухвалено стягнути значну суму грошових коштів на користь товариства, зареєстрованого на території держави-агресора (держави-окупанта), яке продовжує здійснювати підприємницьку діяльність на території російської федерації, яка офіційно визнана такою державою-агресором (державою-окупантом). Таке розуміння публічного порядку в міжнародному приватному праві є результатом системного тлумачення відповідних норм та кримінально-правових норм, а також судової практики у сфері застосування кримінального законодавства України.