Оптимізація оподаткування та мінімізація податків: практичні проблеми та судова практика

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питань, пов’язаних із оптимізацією оподаткування та мінімізацією податків.

Розглядаються приклади схем оптимізації оподаткування. Найбільш популярними є такі: перенесення виконання податкових зобов’язань на пізніші терміни, що передбачає обрання таких правочинів, які юридично мають тривалий характер; виплата зарплати через договори оренди різного майна зі співробітниками; працевлаштування ФОПів; «дроблення» бізнесу.

Акцентується увага на недопущенні застосування незаконних схем оптимізації оподаткування. У таких випадках йдеться про ухилення від оподаткування, куди можна віднести, наприклад, такі: використання конвертаційних центрів; укладання фраудаторних, недійсних, нікчемних правочинів; залучення «номінальних» директорів; порушення суб’єктами господарювання лімітів розрахунків готівкою, подальше введення в обіг цієї готівки; продаж активів компанії за заниженою за документами вартістю завдяки їх псуванню чи фіктивному знищенню; використання фіктивних фірм (йдеться про суб’єктів підприємництва, які здійснюють фіктивну діяльність відповідно до ст. 55-1 ГК України); залучення найманих працівників, які по-суті перебувають у постійних трудових відносинах.

На межі законності є схема оптимізації оподаткування, яка передбачає переказ коштів у країни (території) з меншим рівнем оподаткування.

Окрема увага приділяється питанням ризиковості платника податків, ризику порушення податкового законодавства з боку платника ПДВ, податкових правопорушень.

Аргументовано, що оптимізація оподаткування відбувається у межах податкового планування та полягає в оптимальному виборі наявних прогалин законодавства для отримання з них вигоди, а також у визначені ризиків для платника податків і виборі стратегії захисту від підвищених ризиків, ґрунтуючись на тлумаченні таких прогалин на користь платника податків. Заходи у межах оптимізації оподаткування пов’язані, наприклад, із вибором часу, місця та видів діяльності, створенням і супроводом найбільш ефективних для платника податків правочинів.

Мета оптимізації оподаткування полягає, зокрема, у наступному: зниження загального податкового навантаження і недопущення штрафних санкцій з боку контролюючих органів; зниження витрат на сплату деяких податків і зборів; збільшення грошових надходжень і матеріальних активів платника податків за рахунок законної податкової мінімізації; застосування податкових пільг.