Організаційно-правові основи застосування безпілотних авіаційних комплексів Державною прикордонною службою України у службово-бойовій діяльності

Анотація

Стаття присвячена постановці проблеми щодо розуміння організаційно-правових підстав застосування особовим складом Державної прикордонної служби України безпілотних авіаційних комплексів під час виконання ними бойових завдань під час оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії проти України. Акцентується увага на тому, що використання безпілотних авіаційних комплексів під час воєнних операцій значно підвищує бойову спроможність підрозділів та сприяє збереженню як матеріального, так і людського ресурсу.

Зазначається, що застосування прикордонниками безпілотних авіаційних комплексів для виконання бойових завдань реалізується у межах обов’язків, визначених у статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України». Реалізація цих обов’язків здійснюється за допомогою специфічної, не властивої для мирного часу, форми службової діяльності – службово-бойової діяльності, яка на сьогоднішній день нормативно не закріплена. Тому, у контексті залучення прикордонних підрозділів до бойових дій та власне самих обов’язків бойового характеру, визначених у статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», запропоновано внести до нормативно-правового обігу термін «службово-бойова діяльність».

Констатується, що організація застосування безпілотних авіаційних комплексів Державною прикордонною службою України у службово-бойовій діяльності регулюється як загальними для державної авіації нормативно-правовими актами, так і відомчими.

За результатами проведеного дослідження визначено організаційно-правові питання, які, на нашу думку авторів, потребують вирішення: внесення до нормативно-правового обігу термін «службово-бойова діяльність Державної прикордонної служби України»; необхідність стандартизації підходів до озброєння на безпілотних авіаційних комплексах Державної прикордонної служби України; необхідність нормативного уточнення виду безпілотного авіаційного комплексу, який може використовуватись як спеціальний засіб, згідно із статтею 21-2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»; необхідність створення єдиних організаційних підходів до підготовки операторів безпілотних авіаційних комплексів в Державній прикордонній службі України, із урахуванням бойового досвіду Сил оборони України.