Негативний вплив запровадження законодавчої моделі корпоратизації підприємницької діяльності на стан сучасного аграрного підприємництва

Анотація

У статті розкриваються негативні наслідки впливу запровадженої цивілістичної моделі суцільної корпоратизації суб’єктів підприємницької діяльності на стан сучасного аграрного підприємництва. При цьому звертається увага на неоднозначне, переважно критичне, ставлення юридичної спільноти (працівників державних органів та науковців) до цього кроку, який спричинить нераціональні зміни суб’єктного складу сільськогосподарських товаровиробників. Констатується новизна зазначених процесів, що зумовило недостатній рівень звернення до цієї проблеми представників аграрно-правової науки. Перший потенційно небезпечний момент полягає у поступовій протягом п’яти років повної ліквідації або корпоратизації такої організаційної форми як підприємство, що потягне за собою припинення і так нечисленної групи державних сільськогосподарських підприємств, які хоча не чинять значного впливу на валове виробництво сільськогосподарської продукції в межах країни, але є навчально-науковими підприємствами вищих навчальних та науково-дослідних закладів, в межах яких апробуються освітні програми і результати наукових досліджень. Таке становище лише поглибить сучасну кризу, передусім селекційної сфери, з прикінцевою незворотною залежністю вітчизняного виробництва від зарубіжного насіння і племінних ресурсів. У свою чергу, відсутність баз навчальної практики студентів зумовить подальше зниження привабливості української вищої аграрної освіти. Зроблено висновок, що законодавча заборона поняття «підприємство» не грає на користь і діючим корпоративним суб’єктам аграрного підприємництва, передусім агорохолдингам, організаційну структуру яких утворюють корпоративні підприємства, якими управляє холдингова компанія. Однак найбільш суттєву загрозу розглядувана модель корпоратизації становить для існування фермерських господарств, які віднесені до підприємств, не зважаючи на визнання сучасною цивілістичною доктриною і судовою практикою внутрішньофермерських відносин не сімейними, а корпоративними, а фермерських господарств як юридичних осіб – корпоративними товариствами. Єдиною, до того ж дуже спірною підставою включення фермерських господарств до складу підприємств, є положення Господарського кодексу України, якими фермерське господарство віднесено до різновидів приватних підприємств. У статті послідовно аргументується невідповідність цього кроку чинному законодавству.