Види прав на землю як об’єкти оформлення

Анотація

Статтю присвячено аналізу прав на землю, які підлягають оформленню, відповідно до законодавства України. Наголошено на тому, що права на землю, які підлягають оформленню, поділяються на речові та зобов’язальні. До речових прав на землю, що підлягають оформленню, автор статті відносить: право власності на землю та похідні від права власності права: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право постійного користування землею та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право довірчої власності на землю. Здійснено аналіз правових норм, що регулюють вказані права. В статті зроблено також аналіз найбільш поширених зобов’язальних прав на землю, що виникають на практиці. До таких зобов’язальних прав автор відносить: право на користування земельною ділянкою на підставі договору про спільну діяльності; право на користування земельною ділянкою на підставі договору про державно-приватне партнерство. Встановлено, що речові права на земельні ділянки можна класифікувати за такими ознаками: 1) за терміном дії: строкові (оренда, емфітевзис, суперфіцій) та без визначеного строку припинення (право власності, право постійного користування); 2) за суб’єктним складом: права, що можуть належать окремим визначеним законом суб’єктам (право постійного користування землею, право власності на землі сільськогосподарського призначення) та права, що можуть належати будь-яким суб’єктам (оренда, сервітут, емфітевзис, суперфіцій). До основних рис зобов’язальних прав автор відносить: володіння суб’єктом відповідним речовим правом щодо земельної ділянки та волевиявлення цього суб’єкта на здійснення певної дії (діяльності) на земельній ділянці; об’єктом зобов’язального права на землю є дія, що пов’язана з певною земельною ділянкою та яка направлена на досягнення певного результату, передбаченого умовами договору; право суб’єкта зобов’язального права на вчинення певної дії (діяльності) на земельній ділянці здійснюється тільки після отримання згоди її власника.

В процесі наукового дослідження зроблено висновок, що права на землю, які підлягають оформленню і є ключовою стадією у їх виникненні, включать речові права: право власності на землю, право довірчої власності, право користування землею, право оренди, право земельного сервітуту, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), а також зобов’язальні права на землю: право на користування земельною ділянкою на підставі договору про спільну діяльність; право на користування земельною ділянкою на підставі договору про державно-приватне партнерство.