Юридичний механізм забезпечення виконання обов’язку дотримання державних стандартів соціальних послуг
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.2.18Ключові слова:
правовідносини соціального забезпечення, юридичний механізм забезпечення соціальних прав, державні стандарти, соціальні послуги, соціальне законодавство, соціально зобов’язані суб’єкти, якість соціальної послуги, порушення законодавства у сфері соціального захисту, захист соціальних прав, відповідальність у праві соціального забезпеченняАнотація
У статті з’ясовано законодавчі та правозастосовні питання, пов’язані з наданням соціальних послуг особам/сім’ям в Україні відповідно до державних стандартів. Досліджено проблеми формування ефективного правового механізму дотримання відповідних нормативів соціально зобов’язаними суб’єктами у правовідносинах соціального забезпечення. Аргументовано, що зміст та процедура вчинення дій, які складають обов’язок спеціально уповноваженого соціально зобов’язаного суб’єкта, а також його юридична відповідальність за невиконання/неякісне виконання/неповне виконання ним свого обов’язку у сфері реалізації особою/сім’єю права на соціальні послуги потребує вичерпної законодавчої регламентації як складової правового механізму забезпечення права вразливих категорій населення на соціальні послуги. Наголошено, що державний стандарт установлює рівні вимоги для державних, комунальних і недержавних надавачів соціальних послуг. Критично проаналізовано положення Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» під кутом зору визначення поняття, змісту та системи державних стандартів у сфері надання соціальних послуг. Акцентовано на потребі законодавчого визначення поняття «норми та нормативи надання соціальних послуг». Обґрунтовано, що дефініція нормативів споживання не характеризує відповідне поняття як елемент юридичного механізму реалізації права особи на соціальні послуги, а відтак, його не можна трактувати як показник для державного контролю у сфері надання соціальних послуг чи як елемент механізму захисту права особи/сім’ї на соціальні послуги. Невиконання такого нормативу важко ідентифікувати як порушення законодавства у сфері надання соціальних послуг/соціального захисту населення, а також як законну підставу притягнення суб’єкта порушення (посадову особу органів місцевого самоврядування чи фахівця надавача соціальної послуги) до юридичної відповідальності. Проаналізовано зміст Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах під кутом зору визначення складових, порушення яких під час надання соціальної послуги відповідного виду мало б зумовлювати застосування заходів юридичної відповідальності. Наголошено на потребі визначення критеріїв належної якості соціальної послуги та розширення вимог до змісту поняття «доступність соціальної послуги».
Посилання
Про схвалення Концепції реформування системи соціальних послуг: розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2007 р. № 178–р. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2007-р?find=1&text=стандарт#w1_1 (дата звернення: 13.02.2025).
Про схвалення Стратегії реформування системи надання соціальних послуг : розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 556–р. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2012-р?find=1&text=стандарт#w1_4 (дата звернення: 13.02.2025).
Бук М.О. Соціальне замовлення у сфері надання соціальних послуг. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2021. № 66. С. 113–117.
Гірник О.О. Щодо проблеми удосконалення законодавства України про соціальне обслуговування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 810. С. 231–236.
Тищенко О.В., Черноус С.М. Екстрений (кризовий) порядок надання соціальних послуг населенню України в умовах війни: правові аспекти. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 11. С. 221–226.
Чудик-Білоусова Н.І. Сучасні тенденції правового регулювання надання соціальних послуг. Українські наукові записки. 2016. № 59. С. 133–159.
Синчук С.М. Щодо проблеми законодавчого визначення державних соціальних нормативів соціальних послуг в Україні. Wrocławsko-Lwowskie zeszyty prawnicze. Wrocław Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego. 2020. № 11. S. 129–143.
Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії: Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2017-ІІІ. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2558–ІІІ. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Про соціальні послуги: Закон України від 17 січня 2019 № 2671-VIII. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Синчук С.М. Правовідносини соціального забезпечення: суб’єкти, зміст, об’єкти: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 422 с.
Порядок розроблення державного стандарту соціальної послуги: Наказ Міністерства соціальної політики України від 16 травня 2012. № 282. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0876-12?find=1&text=доступн#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Класифікатор соціальних послуг: наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 р. № 429. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text(дата звернення: 13.02.2025).
Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах: Наказ Міністерства соціальної політики України від від 31.03. 2016 р. № 318. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16?find=1&text=норм#w1_1 (дата звернення: 13.02.2025).
Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2020-п#n9 (дата звернення: 13.02.2025).
Галузінський Н.О. Критерії класифікації санкцій у праві соціального забезпечення. Право і суспільство. 2024. № 4. С. 154–159.
Чернявська Г.П. Процедурні правовідносини соціального забезпечення: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення». – К., 2014. 19 с.
Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України від 6 вересня 2012 р. № 5207=VI. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Про захист персональних даних : Закон України від 1 червня 2010 р. № 2297–VI. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023–ХIІ. База «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text (дата звернення: 13.02.2025).
Про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг: проект Закону від 16 жовтня 2024 р. № 12124. База «Законопроекти». URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/45064 (дата звернення: 13.02.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. О. Бук, С. М. Синчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.