Винятки та виключення у поширенні сфери дії норм трудового права

Анотація

Авторка дійшла висновку, що винятки у трудовому праві по відношенню до конкретної норми-правила можна визначити у вигляді: (1) вилучення із правила; (2) доповнення до правила. Перші є певними, так би мовити, «відхиленнями» від типізованих вимог нормативного характеру, тобто, це винятки із конкретних імперативів, передбачених чинним законодавством. Норми-вилучення, так би мовити, «виводять» з-під дії загального правила певних суб’єктів конкретних суспільних відносин, що підпадають під юрисдикцію цього правила. Доповнення до правила встановлюють дещо іншу лінію регулювання певного питання, однак не підміняючи при цьому загального сенсу норми-правила. Винятки-доповнення є винятковими правилами, що насправді розширюють зміст магістральної норми-правила, розповсюджуючись тільки на окремих фахівців, які мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов’язки, а також мають відповідну рекомендацію атестаційної комісії.

Винятки і правила не можуть бути незалежними один від одного, позаяк винятки з’являються на основі правил та існують за рахунок правил: доки є правило, доти є виняток. Неправильно говорити про паралельну дію правила та винятку, адже неможливо відділити частину від цілого. Феномен винятків саме і полягає у тому, що воно породжене із правила та діє в рамках правила, встановлюючи при цьому відмінний від привила варіант правового регулювання.

Винятки у трудовому праві – це встановлені на законодавчому рівні приписи, що дозволяють альтеративний варіант лінії поведінки. Норма-виняток завжди пов’язана із нормою-правилом, а відтак вони є парними категоріями, що детерміновано їх взаємообумовленістю, адже винятки можуть бути тільки із правил. Винятки у трудовому праві корелюються із магістральним приписом і можуть бути як виключними випадками/умовами, або ж доповненнями.

Виключення «виводять» з-під дії правила певних суб’єктів, що підпадають під юрисдикцію, встановлюючи виняткові умови правового регулювання, а доповнення встановлюють додаткові умови, що дозволяють відступити від правила, реалізувавши інший варіант лінії поведінки. Винятки у трудовому праві є інструментарієм трудового права, адже є особливим прийомом юридичної техніки, засобом спрямованим на удосконалення правотворчості, оптимізацію правозастосування та забезпечення ефективності дії норм трудового права у цілому.