Правова система захисту криптоактивів у Південній Кореї

Анотація

Індустрія криптоактивів динамічно розвивається. Особливим чинником для цього стало схвалення та початок торгів ETF (Exchange-traded fund, з англ. – біржовий інвестиційний фонд) на біткоїн та монету ETH. Завдяки цьому традиційні інвестори отримали можливість торгівлі криптоактивами за допомогою традиційних фінансових інструментів. У свою чергу, це ще більше викликало інтерес з боку роздрібних інвесторів щодо купівлі криптоактивів на централізованих криптобіржах, а також використання спеціалізованих сервісів, що надають послуги, які повʼязані з використанням криптоактивів.

До того ж, перемога Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах Америки та його обіцянки щодо створення стратегічного резерву, який складатиметься з біткоїнів, призводять до висновків, що надалі індустрія криптоактивів буде отримувати ще більші фінансові вливання.

Однак на цьому фоні є досить серйозна правова прогалина – відсутність адекватного законодавства у більшості держав, яке б забезпечувало безпеку інвесторів, які вкладають власні кошти (або кошти клієнтів) у криптоактиви. Не кажучи вже загалом про наявність у держав профільного законодавства щодо криптоактивів.

У звʼязку з цим, надзвичайно важливим питанням на сьогодні є розробка законодавства, яке б захищало активи інвесторів. Зокрема, яскравим прикладом є держава Південна Корея, яка, хоча і не має детального законодавства, яке б регулювало випуск, розміщення та обіг криптоактивів, має профільне нормативне регулювання саме захисту коштів інвесторів у криптоактиви.

У статті детально досліджено законодавство Південної Кореї щодо захисту криптоактивів, його переваги та недоліки. Також проведено його оглядове порівняння із Регламентом MICA у Європейському Союзі, яке передбачає більш детальний захист активів користувачів криптоактивами.

При цьому встановлено, що приклад законодавства Південної Кореї може слугувати нормативним мінімумом для України щодо захисту криптоактивів користувачів.

У результаті стаття робить висновок, що, хоча Південна Корея пропонує досить обмежені положення щодо захисту активів користувачів, вони сприяють правовій визначеності та закріпленню нормативних вимог до надавачів послуг з криптоактивами щодо поводження з коштами їх клієнтів.