Передумови прийняття Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) про право, що застосовується до недоговірних зобов’язань («Рим ІІ»), та сфера його застосування

Анотація

В статті розглядається передісторія прийняття Регламенту (ЄС) № 864/2007 Європейського парламенту та Ради від 11 липня 2007 р. про право, що застосовується до недоговірних зобов’язань («Рим II»). В роботі аргументується цінність даного документу як важливого інструменту у врегулюванні приватноправових відносин, що встановлює правила, що визначають право, що регулює недоговірні зобов’язання, що виникають між сторонами у більшості цивільних та комерційних правовідносин та застосовується до ситуацій, пов’язаних із колізією права щодо недоговірних зобов’язань у цій сфері. В дослідженні дана відповідь на ключове питання про те, чи відповідає цей Регламент по методології та змісту європейській традиції, чи він іде в новому напрямку та чи пропонує він передбачувану, але, водночас, досить гнучку систему колізійних норм. Дослідження доводить, що створення «Рим II» слід розуміти у контексті комунітаризації міжнародного приватного права, де «комунітаризація» розуміється як метод співпраці Спільноти, що характеризується чітким розподілом ролей наднаціональних інститутів ЄС. В статті проаналізовані ключові положення регламенту, при цьому, особлива роль відведена спеціальним правилам, а також загальним та спеціальним виняткам. В роботі розкривається зміст та межі застосування основного колізійного принципу Регламенту – lex loci delicti commissi (з лат. – закон місця вчинення правопорушення). В роботі розглядається матеріальна сфера застосування «Рим II», а також аналізуються випадки, коли Регламент не застосовується, зокрема, щодо доходів, митних чи адміністративних справ, а також щодо відповідальності держави за дії та бездіяльність при здійсненні державної влади. В статті аналізується поняття «недоговірного зобов’язання», відповідно до положень «Рим ІІ», та розкриваються елементи його змісту: делікт/правопорушення, безпідставне збагачення, ведення чужих справ без доручення, переддоговірна відповідальність. Дане дослідження доводить, що поняття «недоговірне зобов’язання» є неоднаковим у різних державах-членах і тому воно має розглядатись як автономне поняття, при цьому колізійні норми у будь-якому випадку охоплюють недоговірні зобов’язання, що випливають із суворої відповідальності. В статті розкривається територіальна сфера застосування Регламенту «Рим ІІ», яка передбачає, що будь-який закон, зазначений у ньому, застосовується незалежно від того, є він законом держави-члена чи ні.