До питання генезису екологічної держави в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.1.22Ключові слова:
екологічна держава, конституційний лад, навколишнє середовище, право на безпечне для життя і здоровʼя, навколишнє природне середовище, довкілля, екологічні права, права людиниАнотація
Стаття описує та аналізує поняття та ретроспективу зародження, формування екологічної держави на національному та міжнародному рівні. Автор статті звертається до робіт авторів із США та держав Європи, у яких досліджено історію розвитку екологічної держави, а також до робіт українських дослідників, які здебільшого присвячували свої дослідження окремим елементам екологічної держави, наприклад, природоохоронного законодавства. Запропоноване дослідження ґрунтується на природно-правовому типі праворозуміння, керуючись цим типом праворозуміння автор розглядає екологічну державу як етап еволюційного розвитку держави, яка реагує на антропогенні виклики для природного середовища. Дослідження базується на логічному методологічному підході, основними методами якого є аналіз та абстрагування. Основним загальнонауковим методом у цій роботі є системний підхід на основі якого екологічна держава розглядається як система взаємопов’язаних елементів, а спеціальним методом є історичний. У статті під екологічною державою розуміється теоретико-правова категорія характеристики конституційного ладу держави, яка на політичному рівні визнає важливість екологічного порядку денного для національної політики як у поточний момент, так і в майбутньому та створює відповідні правові, адміністративні, фінансові механізми для формування, адаптації та ефективної реалізації загальнодержавної політики у сфері екології, встановлює правила поведінки, які резонують із сформованим на відповідному етапі розвитку суспільства запитом та виконуються як державою, так і суспільством. Автор аргументує, що про зародження екологічної держави як явища можливо говорити з 60-70-х років ХХ століття, коли держави почали визнавати необхідність подолання негативних наслідків людської діяльності та збереження навколишнього природного середовища для майбутніх поколінь. Простежено та описано закріплення на міжнародно-правовому рівні в 70–80-х роках ХХ століття екологічних прав людини як складової екологічної держави. Проаналізовано процес формування екологічної держави в Україні починаючи із совєцького періоду до сьогодення. На основі аналізу програмних документів державного рівня часів незалежності України визначено вектори розвитку екологічної держави в Україні.
Посилання
Кучук, А.М., Пекарчук В.М. Методологія правових явищ в умовах сучасного правового дискурсу. Прикарпатський юридичний вісник. Івано-Франківськ, 2022. № 1. С. 9–12.
Копча В.В. Правові методи дослідження явища: загальні поняття, структура, інструментарій. Часопис Київського університету права. Київ, 2021. № 2. С. 20–23.
Рабінович С.П. Природно-правові підходи в юридичному регулюванні: монографія: Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. 576 с.
Пекарчук В.М. Історико-правові дослідження: особливості методології. Юридичний науковий електронний журнал: електрон. наук. фахове вид. 2023. № 4. С. 42–44. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-4/7 (дата звернення: 18.08.2024).
Dryzek John, Downes David, Hunold Christian et. al. Green States and Social Movements: Environmentalism in the United States, United Kingdom, Germany, and Norway. Oxford, Oxford University Press, 2003. 240 p.
Duit Andreas. Conclusion: An Emerging Ecostate? State and Environment: The Comparative Study of Environmental Governance / Duit, Andreas (ed.). Cambridge, MA, 2014. Sec. 12, p. 321–343.
Meadowcroft James: Greening the State. Politics and Ethics Review 2006: October, 2006, DOI: 10.3366/per.2006.2.2.109 (Last accessed: 12.08.2024).
Гайдамака В.О. Екоголічна держава та її місце в теорії демократичної, соціальної правової держави. Юридичний науковий електронний журнал: електрон. наук. фахове вид. 2023. № 5. С. 21–24. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-5/2 (дата звернення: 14.08.2024).
Дашковська Н.К. Правова природа та сутність екологічної держави: загальнотеоретична характеристика. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2022 № 59. С. 8–11. DOI: https://doi.org/10.32841/2307-1745.
Гасай О.В., Миколишин А.Ф. Доктринальний підхід до поняття правової природи екологічної держави. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 6. С. 25–28. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.3.
Крестовська Н.М., Проць О.Є. Держава, дружня до довкілля, як противага екологічним ризикам сучасності. Часопис Київського університету права. 2020. № 1. С. 21–26. DOI: https://doi.org/10.36695/2219-5521.1.2020.02.
Лазаренко Я.М. Розвиток лісового законодавства України. Право України: Респ. юрид. журнал. Київ, 2003. № 2. С. 131–135.
Кондратова А.М., Сабо Ж.Б., Голубєва І.І. Історико-правовий аналіз становлення екологічного законодавства в Україні. Молодий вчений. 2023, № 2 (114). С. 77–81. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-2-114-15.
Тішкова Н. Державне управління охороною навколишнього середовища на українських землях: ретроспективний аналіз. Державне управління та місцеве самоврядування. 2016, вип. 3 (30), C. 34–42.
Савчин А.М. Становлення конституційно-правових засад та гарантій права на безпечне довкілля в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2024. Том 1. № 81. C. 145–150.
Андрейцев В.І. Екологічне право України: проблеми інтеграції та диференціації. Проблеми інтеграції та диференціації в екологічному праві: матеріали Всеукраїнського наук.-практ. круглого столу (м. Дніпропетровськ, 25 вересн. 2014 р.). – С. 5–33.
Краснікова О. Чорноморська торгівля Київської Русі та Хозарського каганату в ІХ–Х століттях. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. Вип. 14. С. 23–30.
Даньків Й.Я., Остапєюк В.Й., Даньків Н.М. Економіка, управління, облік та право України-Русі ІХ–ХІV ст. (короткий історичний огляд). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2015. Вип. 1(2). С. 86–90.
Волятицька Н.Л. Періоди становлення інституту конституційних засад в екологічному праві. Право і Безпека. 2005, № 6. С. 147–152.
Полубатко В. Історичний аспект становлення права на безпечне для життя та здоровʼя довкілля. Юридичний бюлетень: наук. журн. Одеса, ОДУВС, 2019. Вип. 10 (10). С. 21–32.
Коритко Л.Я. Становлення і розвиток природоохоронних інститутів в Австро-Угорській імперії: історико-правий вимір (на матеріалах Східної Галичини 1867–1918 рр.): автореф. дис. … д-ра. юрид. наук. Львів, 2017. 42 с.
Уложение о наказаниях уголовных и исправительных. URL: http://history.org.ua/LiberUA/UlNakUgIspr_1845/UlNakUgIspr_1845.pdf (дата звернення: 16.08.2024).
Curt Meine. Conservation Movement, Historical. Encyclopedia of Biodiversity / ed. Levin S.A. Waltham, M.A: Academic Press, 2013. second edition, Volume 2, pp. 278–288.
Charles-François Mathis. Environmental Mobilization in Europe and the United States: An Overview at the Start of the 20 Century. Vingtième Siècle. Revue d’histoire. Volume 113, Issue 1, 2012, pp. 15–27. DOI: https://doi.org/10.3917/vin.113.0015.
Weiner D. Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. Bloomington: Indiana University Press. 1988. 312 p.
History. IUCN. URL: https://iucn.org/our-union/commissions/world-commission-environmental-law/our-work/history (дата звернення: 21.08.2024).
United Nations Digital Library System. URL: https://digitallibrary.un.org/record/214491/files/E_RES_1346(XLV)-EN.pdf?ln=en (дата звернення: 21.08.2024).
United Nations – Office of Legal Affairs. URL: https://legal.un.org/avl/pdf/ha/dunche/dunche_ph_e.pdf?_gl=1*zlhrbx*_ga*NTY1MjgzMzg3LjE3MjAzNTc2Njk.*_ga_TK9BQL5X7Z*MTcyMDM1NzY2OS4xLjEuMTcyMDM1ODg5OC4wLjAuMA (дата звернення: 21.08.2024).
Казак Р. Конференція ООН у Стокгольмі 1972 р.: значення для України та світу. Law. State. Technology. 2022 Вип. 1, с. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32782/LST/2022-1-1.
Bill L. Long: International Environmental Issues and the OECD 1950-2000: An Historical Perspective. OECD Publishing, Paris. 2000. 151 p. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264181113-en.
Гетьман А.П. Методологічні засади становлення правових основ охорони довкілля. Право України. Київ. 2011. № 2. С. 11–19.
Бусуйок Д.В. Принципи побудови системи органів державного управління. Правова держава: Щорічник наукових праць. Київ. 2010. Вип. 21. С. 398–405.
ІПС ЛІГА:ЗАКОН – система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. Закон Української Совєцької Соціалістичної Республіки Про затвердження Указів Президії Верховної Ради Української РСР про перетворення Міністерства будівництва Української РСР, про утворення Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по охороні природи і внесення змін до статей 45, 48 і 49 Конституції (Основного Закону) Української РСР. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/t670024?an=4&ed=1967_04_12 (дата звернення: 21.08.2024).
Tews K., Busch P., Jörgens H. The diffusion of new environmental policy instruments. European Journal of Political Research, 2003. Volume 42. Issue 4, pp. 569–600. DOI: https://doi.org/10.1111/1475-6765.00096.
Conferences | Environment and sustainable development. United Nations. URL: https://www.un.org/en/conferences/environment/rio1992 (дата звернення: 21.08.2024).
IPCC – Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC – Intergovernmental Panel on Climate Change. URL: https://archive.ipcc.ch/publications_and_data/publications_ipcc_first_assessment_1990_wg1.shtml (date of access: 21.08.2024).
Tim Hayward. Constitutional Environmental Right. Oxford University Press. 2005. 249 p.
Official Document System – UN. URL: https://documents.un.org/doc/resolution/gen/nr0/424/85/pdf/nr042485.pdf (дата звернення: 21.08.2024).
1987: Brundtland Report. Bundesamt für Raumentwicklung ARE. URL: https://www.are.admin.ch/are/en/home/media/publications/sustainable-development/brundtland-report.html (date of access: 21.08.2024).
Про схвалення Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2024-р#Text (дата звернення: 21.08.2024).
David R. Boyd. The Constitutional Right to a Healthy Environment. Environment: Science and Policy for Sustainable Development. 2012. 54:4, p. 3–15. URL: http://dx.doi.org/10.1080/00139157.2012.691392 (last accessed: 21.08.2024).
Dupuy Pierre-Marie. Soft Law and the International Law of the Environment. Michigan Journal of International Law. 1990. Vol. 12. Issue 2, pp. 421–435. URL: https://repository.law.umich.edu/mjil/vol12/iss2/4 (last accessed: 21.08.2024).
Гайдай А.М. Становлення і розвиток конституційних засад екологічного права в УСРР-УРСР (1917–1977 рр.). Часопис Київського університету права. 2013. № 3. С. 257–261.
Блоха К. Історико-правовий аналіз становлення та розвитку інституту державного управління у сфері екології. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 7. С. 53–56.
Гетьман А.П. Доктрина екологічного права та законодавства України. Харків: Оберіг, 2019. 336 с.
Костицький В. Конституційне регулювання охорони довкілля: український та світовий досвід. Право України. 2003. № 10. С. 49–55.
Lael K Weis. Environmental constitutionalism: Aspiration or transformation?. International Journal of Constitutional Law, 2018. Volume 16. Issue 3, pp. 836–870. DOI: https://doi.org/10.1093/icon/moy063
Конституція України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 21.08.2024).
Анісімова Г.В. Концептуальні основи права природокористування в роботах В.Л. Мунтяна. Від правової охорони природи Української РСР до екологічного права України: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті д-ра юрид. наук, проф. Василя Лук’яновича Мунтяна з нагороди 95-річчя від Дня народж. (м. Чернівці, 26 трав. 2017 р.). Чернівці, 2017. С. 33–37.
Лісогорова К.М. Природоресурсне законодавство в україні у 1960–1980-х роках. Порівняльно-аналітичне право: електронне наукове фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет». 2018. № 3. С. 34–37.
Костицький В.В. Принципи екологічного права як методологічні засади кодифікації екологічного законодавства. Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації. Право України. 1998. № 1. С. 67–72.
Ільків Н.В. Шляхи екологізації конституційних норм. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Право. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика». 2013. – Т. 2. Вип. 22. Ч. 1. С. 76–79.
Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188/98-вр#Text (дата звернення: 21.08.2024).
Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція). Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_015#Text (дата звернення: 21.08.2024).
ІПС ЛІГА:ЗАКОН – система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. Щодо затвердження Базового плану адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації). URL: https://ips.ligazakon.net/document/FIN81968 (дата звернення: 21.08.2024).
Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/577-2011-р#Text (дата звернення: 21.08.2024).
Про схвалення Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-р#Text (дата звернення: 21.08.2024).
Environmental Management in Eastern Europe, Caucasus and Central Asia. OECD iLibrary. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/9789264008991-en.pdf?expires=1724057929&id=id&accname=guest&checksum=53136B9FEA9F5FEB00C17F223152A9D8 (date of access: 21.08.2024).
Чому Україна отримала одиницю за відповідність європейському законодавству в галузі довкілля?. VoxUkraine / «Вокс Україна» – більше ніж найкраща аналітика про Україну. URL: https://voxukraine.org/chomu-ukrayina-otrymala-odynytsyu-za-vidpovidnist-yevropejskomu-zakonodavstvu-v-galuzi-dovkillya (дата звернення: 21.08.2024).
European Neighbourhood Policy and Enlargement Negotiations (DG NEAR). URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/system/files/2023-11/SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf (дата звернення: 21.08.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. Я. Даців

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.