Логічна характеристика класифікації держави

Автор(и)

  • Л. Я. Коритко доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальноправових та гуманітарних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-3812-205X
  • А. М. Кучера кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Україна https://orcid.org/0000-0002-8201-577X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.1.9

Ключові слова:

держава, класифікація держави, поняття, визначення понять, поділ понять

Анотація

Стаття присвячена логічному аналізу класифікації поняття «держава». Розмежовано логічні операції «визначення поняття» та «поділ понять».

Досліджено, що для розуміння юридичної термінології застосовується логічна операція «визначення поняття». Тобто, формулюються дефініції.

Встановлено, що переважна більшість дефініцій знаходиться в законодавстві. Водночас, деякі дефініції можуть виходити з офіційного тлумачення правових норм, або з трактування конкретних осіб, в першу чергу, науковців та працівників правозастосовних органів. Йдеться, насамперед, про базові теоретико-правові дефініції, що вивчаються теорією держави та права, визначають професійну термінологію і наповнюють професійну лексику.

Зазначено, що визначення поняття «держава» дано багатьма дослідниками теорії держави та права. Автори вважають найпростішою і доступною дефініцією таку: держава – це організація політичної влади в соціально-неоднорідному суспільстві, що вирішує загальносуспільні завдання.

Доведено, що при здійсненні класифікації держави застосовується логічна операція «поділ понять», за допомогою якої розкривається обсяг поняття. Адже класифікація – це багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу. А поділ має таку структуру: ділене поняття, члени поділу, підстава поділу. Встановлено, що держави класифікуються: за формами правління – монархії, республіки; за формами державного устрою – унітарні, федеративні і за формами державного режиму – демократичні, авторитарні та тоталітарні, а також за іншими критеріями, як-от, за функціями; за розвитком виробничих відносин (історичні типи) тощо.

Автори дотримуються думки, що вивчення форм мислення, вміння проводити логічні операції над поняттями, судженнями, умовиводами є важливі для студентів та практичних працівників юридичної сфери. Адже знання з логіки сприятимуть підвищенню як професійної так і загальної інтелектуальної культури юриста, тому протягом останніх років зростають вимоги до підготовки майбутніх правників.

Посилання

Галушко К.Ю. Держава. Енциклопедія історії України: Т. 2: Г–Д / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: В-во «Наукова думка», 2004. 688 с.: іл.. URL: htp://www.history.org.ua/?termin=Derzhava (дата звернення: 28.01.2025).

Лісовий В.С. Держава. Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. URL: https://esu.com.ua/article-26112 (дата звернення: 28.01.2025).

Держава. Вікіпедія: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0 (дата звернення: 27.01.2025).

Критичне мислення. Сriticalthinkerua: веб-сайт. URL: https://criticalthinkerua.wordpress.com/2020/11/02/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB-%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%82%D0%B0- %D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0/ (дата звернення: 17.01.2025).

Класифікація. Вікіпедія: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F (дата звернення: 27.01.2025).

Джураєва О.О. Класифікація функцій сучасної держави. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. / редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.), Ю.М. Оборотов (заст. голов. ред.), Л.Р. Біла (відп. секр.) [та ін.]; ОНЮА. Одеса: Юрид. л-ра, 2005. Вип. 25. С. 140–145. URL: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/5cf2c424-57f7-40de-b98b-84d55e5c1fb4/content (дата звернення: 27.01.2025).

Процюк І.В. Класифікація форм державного правління. Проблеми законності. Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2010. Вип. 107. С. 3–13. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/2993/1/107_1.pdf (дата звернення: 28.01.2025).

Герилів Д.Ю. Загальнотеоретична характеристика інтегративного підходу до типології держави. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. 2013. Вип. 6-1(1). С. 12–15. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2013_6-1(1)5. (дата звернення: 26.01.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-14

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень