Окрема думка судді як елемент суддівської дискреції: порівняльно-аналітичне дослідження

Анотація

Судова система є однією з найважливіших ланок правової держави, оскільки вона забезпечує реалізацію та захист прав і свобод громадян. Водночас, функціонування судової влади передбачає значну свободу суддів у прийнятті рішень, що відображає так звану суддівську дискрецію. Суддівська дискреція, з одного боку, дозволяє суддям забезпечувати індивідуальний підхід до кожної справи, а з іншого — ставить перед ними питання відповідальності за ухвалення рішень у межах наданої їм свободи. Одним з важливих аспектів, що виникає в межах суддівської дискреції, є окрема думка судді. Окрема думка відображає не тільки особисте бачення судді щодо конкретного випадку, але й може виступати важливим інструментом для розвитку правозастосовної практики. Вона є інструментом неформального вираження розбіжностей між суддями, що може призвести до змін у тлумаченні законодавства або навіть до появи нових правових норм. Питання щодо правового статусу та наслідків окремих думок суддів залишаються актуальними, особливо в країнах з континентальною правовою системою. Зростаючий інтерес до цієї практики вимагає вдосконалення її застосування, зокрема через чітке визначення правових наслідків окремих думок, поліпшення якості їх аргументації та навчання суддів.

В статті проведено порівняльно-аналітичне дослідження ролі окремої думки судді як елементу суддівської дискреції в різних правових системах. Зокрема, звернуто увагу на те, як окремі думки впливають на судову практику, чи можуть вони мати практичне значення для подальших рішень судів, а також виявлено, які фактори визначають ступінь їх впливу в контексті різних юридичних традицій. Порівняння континентальної та англо-американської правових систем дозволить оцінити значення окремих думок у межах кожної з них та дослідити, як вони сприяють розвитку судочинства.

В статті підкреслюється важливість окремих думок суддів у контексті суддівської дискреції, їх роль у розвитку правових норм та їх вплив на формування правових систем.