Доброчесність в органах державної влади як елемент правової ідеології сучасного суспільства
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.32Ключові слова:
доброчесність, правова ідеологія, організація суспільства, органи державної влади, посадова особа, публічна служба, адміністративні засади, антикорупційне регулювання, етична поведінка, верховенство права, конституційні засадиАнотація
Вказується, розбудова демократичної правової держави вимагає посиленої уваги до питання забезпечення доброчесності у функціонуванні органів державної влади. Традиційне розуміння доброчесності як морально-етичної категорії еволюціонує, перетворюючись на фундаментальний правовий інститут та істотний компонент правової ідеології у сучасному суспільстві. Значущість цього питання суттєво зростає з огляду на євроінтеграційні прагнення України та потребу приведення системи публічного управління у відповідність до міжнародних стандартів.
У статті досліджено сутність та особливості доброчесності в органах державної влади як елементу правової ідеології сучасного суспільства. Розкрито еволюцію поняття доброчесності у нормативно-правовому полі України та його трансформацію від морально-етичної категорії до важливого правового інституту. Проаналізовано взаємозв’язок доброчесності та правової ідеології через формування системи цінностей у суспільстві, де етична поведінка посадових осіб стає обов’язковою вимогою. Особливу увагу приділено дослідженню різних підходів до розуміння доброчесності, включаючи морально-етичний, соціально-психологічний, політичний та правовий аспекти. Висвітлено роль доброчесності як превентивного механізму у системі антикорупційного регулювання та її значення для забезпечення довіри громадян до державних інституцій. Проаналізовано сучасну систему забезпечення доброчесності в органах державної влади України, яка включає механізми запобігання конфлікту інтересів, фінансового контролю та етичної поведінки публічних службовців. Обґрунтовано, що доброчесність є ключовим елементом правової ідеології, що визначає спрямованість діяльності державних органів на забезпечення публічних інтересів та дотримання принципів верховенства права. Розглянуто інституційні механізми забезпечення доброчесності, включаючи створення спеціалізованих органів та впровадження нових інструментів контролю. Визначено роль доброчесності у процесі модернізації державної служби та її значення для формування професійного корпусу державних службовців. Наголошено на важливості комплексного підходу до забезпечення доброчесності, що охоплює як правові, так і організаційні аспекти. Підкреслено значення доброчесності для розвитку демократичної правової держави та її відповідності міжнародним стандартам публічного управління.
Посилання
Доброчесність та запобігання корупції. URL: https://nads.gov.ua/dobrochestnist-ta-zapobigannya-korupciyi.
Доброчесність, етика і право. ООН. Відень 2021. 32 с. URL: https://www.unodc.org/documents/e4j/IntegrityEthics/E4J_Integrity_and_Ethics_Module_12_final_UKR.pdf.
Посібник ОЕСР з публічної доброчесності. OECD (2024). Publishing, Paris. URL: https://doi.org/10.1787/5b2fe28c-uk.
Рогач О.Я., Бєлов Д.М. Категорія «парадигма» в сучасних умовах функціонування української держави: теоретичні засади. Аналітично-порівняльне правознавство. № 1. 2022. С. 37–42.
Концепція адміністративної реформи в Україні: указ Президента України від 22.07.1998 № 810/98. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/810/98#Text.
Про Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності». Указ Президента України від 11 вересня 2006 року № 742/2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742/2006#Text.
Про державну службу: Закон України № 889-VIII від 10.12.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text
Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Гуманізм як філософсько-правова категорія в умовах формування нової парадигми в праві. Аналітично-порівняльне право. №3/2022. С. 301–310.
Корчак Н. Доброчесність як інструмент розвитку правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державної служби. Аспекти публічного управління. Том 11 № 4 2023. С. 82–88.
Приліпко М.О. Iнститут доброчесності як умова встановлення верховенства права у правовій демократичній державі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2021 № 54 том 1. С. 89–92.
Кириленко П.О. Доброчесність в публічному управлінні: від ідеалу до інструменту запобігання корупції. Ефективність державного управління. 2023. Вип. 1/2 (74/75). С. 31–35.
Камінська Н. Доброчесність: соціально-правовий зміст і значення для сучасних реформ. Філософські та методологічні проблеми права. 2023. № 2 (26). С. 32–41.
Токар-Остапенко О.В. Особливості здійснення громадського контролю за доброчесністю та запобігання конфлікту інтересів на публічній службі. Стратегічні пріоритети. 2014. № 4(33). С. 39–45.
Томкіна О. Принцип доброчесності державної влади: постановка проблеми. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 1(76). С. 65–70.
Оцінювання національної системи доброчесності. URL: https://ti-ukraine.org/wpcontent/uploads/2016/11/nis_assessment_ukr_0.pdf.
Корчак Н., О.Пархоменко-Куцевіл. Доброчесність державного службовця: етичний та юридичний виміри. Юридичний вісник. № 2 (59) 2021. С. 78–84.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. В. Бєлова, Д. М. Бєлов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.