Виклики міжнародно-правової регламентації права на забуття в Інтернеті
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.39Ключові слова:
право на забуття в Інтернеті, право бути забутим, свобода вираження поглядів, міжнародний договір, міжнародно-правове регулювання права на забуттяАнотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей міжнародно-правової регламентації права на забуття в Інтернеті як самостійної правової категорії. Розглянуто витоки концепції «right to be forgotten» або «right to erasure» у європейському праві. Проаналізовано сучасний стан міжнародно-правового регулювання права бути забутим у всесвітній мережі. Здійснено розподіл міжнародних актів у даній сфері на дві групи: 1) документи, спеціально присвячені захисту персональних даних особи; 2) договори, які визнають право на конфіденційність як складову одного з основних прав людини.
Окрему увагу приділено дослідженню викликів та проблемних питань, які перешкоджають уніфікації норм щодо права на забуття на глобальному рівні. Проаналізовано підходи до визнання і тлумачення даного права державами світу. Наголошено на суттєвих відмінностях, зумовлених особливостями їх правових систем, практикою правозастосування, специфікою культури та національних традицій. Розглянуто різницю між європейським підходом, який визнає перевагу права на невтручання в особисте життя над свободою вираження поглядів, та американським, який тлумачить свободу слова надзвичайно широко.
Досліджено юрисдикційні ризики у сфері права на забуття. Наразі невирішеним є питання щодо територіальної дії наказів про видалення даних. Суд Європейського Союзу залишає це на розсуд держав-учасниць, не зобов′язуючи компанії знищувати відомості у пошукових системах за межами країни, в якій було ухвалено відповідне рішення. Окрім цього, існує загроза невизнання судових рішень третіми державами, і, як наслідок, їх невиконання.
Проаналізовано необхідність забезпечення балансу між захистом права на приватність та права на свободу слова у світлі практики Європейського суду з прав людини та Суду Справедливості Європейського Союзу. Розглянуто виклики, пов′язані з автоматизацією процесу деіндексації даних. Висвітлено загрозу зловживань правом на забуття з боку публічних осіб з метою приховування інформації, що становить інтерес для громадськості, а також ризики, пов’язані з автоматичним видаленням окремих відомостей.
Посилання
Як захистити конфіденційність у мережі. Сервіси ukr.net: Новини. URL: https://www.ukr. net/news/details/technologies/102643642.html (дата звернення: 10.12.2024).
Баловсяк Н. Хто такі дата-брокери і як вони розкривають нашу персональну інформацію. Українське науково-популярне медіа «Куншт»: статті. URL: https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://kunsht.com.ua/articles/khto-taki-data- brokery-i-iak-vony-rozkryvaiut-nashu-personalnu-informatsiiu (дата звернення: 10.12.2024).
Захарченко Ю., Кривицький Ю. Цифрові права людини. ХІІ Наукові читання, присвячені пам’яті академіка В.В. Копєйчикова: матеріали науково-практичної конференції (17 листопада 2022 р.). Київ, 2022. С. 100–105.
Google Spain SL, Google Inc. v Agencia Española de Protección de Datos (AEPD) and Mario Costeja González. Judgment of the Court (Grand Chamber), 13 May 2014. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A62012CJ0131 (дата звернення: 10.12.2024).
Zhang D., Finckenberg-Broman P., Hoang T. et al. Right to be forgotten in the Era of large language models: implications, challenges, and solutions. AI Ethics. 2024. URL: https://doi.org/10.1007/s43681-024-00573-9 (дата звернення: 10.12.2024).
Легка О.В. Застосування практики ЄСПЛ при забезпеченні права на захист інформації. Правова позиція. 2023. № 4 (41). С. 37–41.
Легка О.В. Імплементація міжнародних стандартів щодо захисту права на доступ до інформації в Україні. Правова позиція. 2023. № 2 (39). С. 38–43.
Совгиря О., Ремінська Ю. Право на забуття: міркування з точки зору конституційно-правової «матерії». Український часопис конституційного права. 2021. № 20 (3). С. 23–35.
Телешев С.П. Особливості реалізації права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття). Правова держава. 2023. № 51. С. 93–106.
Case of Axel Springer AG v. Germany: Judgment of The European Court of Human Rights dated 07.02.2012. Application no. 39954/08. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22appno%22:[%2239954/08%22],%22itemid%22:[%22001-109034%22]} (дата звернення: 10.12.2024).
Case of Biancardi v. Italy: Judgment of The European Court of Human Rights dated 25.02.2022. Application no. 77419/16. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22appno%22:[%2277419/16%22],%22itemid%22:[%22001-213827%22]} (дата звернення: 10.12.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. І. Строїч, А. Р. Лабик, М. І. Іліка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.