Технології військового штучного інтелекту: сучасні міжнародно-правові напрямки наукових досліджень

Автор(и)

  • О. О. Деркач аспірантка кафедри міжнародного права, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0009-0006-7554-3298
  • І. М. Забара кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-6643-0025

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.36

Ключові слова:

міжнародне право, міжнародно-правове регулювання, штучний інтелект, військова сфера, військові цілі, REAIM, міжнародний мир, міжнародна безпека

Анотація

Стаття присвячена розгляду сучасних міжнародно-правових напрямків наукових досліджень використання технологій штучного інтелекту у військовій сфері. Автори відмічають, що сучасна проблематика використання технологій штучного інтелекту у військових цілях набуває особливої уваги у широкому колі як практиків, так і науковців і продовжує залишається одним з найбільш складних об’єктів для вивчення. Сучасне міжнародне право постало перед необхідністю відповісти на нові виклики і загрози, які несуть технології штучного інтелекту, зокрема у військовій сфері, де неконтрольоване використання технологій штучного інтелекту спроможне загрожувати міжнародному миру і міжнародній безпеці. У зв’язку з цим, важливими, актуальними і цікавими постають ідеї та позиції провідних фахівців, які надають власне бачення тим чи іншим аспектам міжнародно-правового регулювання використання технологій штучного інтелекту у військових цілях.

Метою статті є визначення сучасних міжнародно-правових напрямків дослідження використання технологій штучного інтелекту у військових цілях. Автори, враховуючи наукові роботи останніх років, визначають основні напрямки розвитку міжнародно-правової думки у проблематиці використання штучного інтелекту у військовій сфері і відмічають, що їх головна увага сфокусована на теоретичних питаннях місця, ролі, необхідності і здатності міжнародного права врегулювати використання цих технологій. Зокрема, у статті йдеться про наступну проблематику: (а) здатність міжнародного права до регулювання використання технологій ШІ у військових цілях; (b) можливості міжнародно-правового регулювання щодо визначення морально-етичних аспектів (критеріїв) для оцінки використання ШІ у військових цілях; (c)можливості міжнародно-правового регулювання при комбінованому використанні штучного інтелекту і роботизованих (кіберфізичних) систем у військових цілях, а також їх використання в автономних системах озброєнь;(d)можливості міжнародного права для зменшення загроз людству при неконтрольованому використанні технологій штучного інтелекту та відповідної зброї у військових цілях; (e) питання термінології. Автори надають стислий огляд і доходять висновку щодо цих тематичних наукових розробок, що дозволяє концептуально поглянути на доволі широкий спектр фахових теоретичних позиції і підходів.

Посилання

Zabara І.М., Derkach О.О. Artificial Intelligence: Military Challenges to International Order and Contours of International Legal Regulation, Taras Shevchenko National University of Kyiv Educational and Scientific Institute of International Relations. Actual problems of international relations. Issue 161. 2024.

Забара І.М. (2024). Штучний інтелект: виклик у міжнародному порядку і контури міжнародно-правового регулювання. Закарпатські правові читання. Сталий розвиток і інституційна спроможність в умовах війни: національний і міжнародно-правовий аспекти. XVI Міжнародна наукова конференція (м. Ужгород, 26–27 квітня 2024 р.). Львів–Торунь. Ліга-Прес, 39–41.

Burri T. (2017). International Law and Artificial Intelligence. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3060191. – 21 p.

Castel J.-G., Castel M.E. (2016). The Road to Artificial Super intelligence: Has International Law a Role to Play? Canadian Journal of Law and Technology, Vol. 14, № 1, 1–15. URL: https://ojs.library.dal.ca/CJLT/article/download/7211/6256.

Krishnan A. (2009). Automating War: The Need for Regulation. Contemporary Security Policy, Vol. 30, № 1, 172–193.

Weaver J.F. (2013). Abhor a Vacuum: The Status of Artificial Intelligence and AI Drones Under International Law. New Hampshire Bar Journal, Spring/Summer, 14–21. Available at https://www.nhbar.org/uploads/pdf/bj-springsummer2013-vol54-no1-pg14.pdf.

Anderson K., Waxman M.C. (2013). Law and Ethics for Autonomous Weapon Systems: Why a Ban Won’t Work and How the Laws of War Can. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2250126. – 31 p.

Schuller A.L. (2017).At the Cross roads of Control: The Intersection of Artificial Intelligence in Autonomous Weapon Systems with International Humanitarian Law. Harvard National Security Journal, Vol. 8, 379–425. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2978141.

Brehm M. (2017). Defending the Boundary: Constraints and Requirements on the Use of Autonomous Weapon Systems Under International Humanitarian and Human Rights Law. Academy Briefing, № 9, 71 p. URL: https://www.geneva-academy.ch/joomlatools-files/docman-files/Briefing9_interactif.pdf.

Davison N. (2017). Presentation I: New Challenges – Conforming with IHL. Rapporteur’s Report: New Technologies in War fare and International Humanitarian Law. Jointly Organized by Institute for Defence Studies and Analyses and International Committee of the Red Cross. URL: https://www.icrc.org/en/download/file/63377/new_technologies_in_warfare_and_international_humanitarian_law.pdf. 4 p.

Pascual D.A. (2017). Inteligencia Artificial: Un Panoramade Algunosde Sus Desafíos Éticos y Jurídicos. Universitatde Girona. URL: https://dugi-doc.udg.edu/bitstream/handle/10256/14950/alvaro-pascual.pdf?sequence=1. – 56 p.

MolinerGonzález J.A. (2018). Algunos problemasé ticosdelas tecnologías militarese mergentes. IEEE Documentode Opinión, № 16, 20 p. URL: http://www.ieee.es/Galerias/fichero/docs_opinion/2018/DIEEEO16-2018_Tecnologias_Militares_Emergentes_ JAMoliner.pdf.

Balkin J.B. (2015). The Path of Robotics Law. California Law Review, Vol. 6, 45–60. URL: https://scholarship.law.berkeley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1071&context=clrcircuit.

Chelioudakis E. (2018). Deceptive AI Machines on the Battlefield: Do They Challenge the Rules of the Law of Armed Conflict on Military Deception? URL: http://arno.uvt.nl/show.cgi?fid=142853. – 59 p.

Beard J.M. (2014). Autonomous Weapons and Human Responsibilities. Georgetown Journal of International Law, Vol. 45, 617–681. URL: https://www.law.georgetown.edu/academics/lawjournals/gjil/recent/upload/zsx00314000617.PDF.

Geiss R. (2015). The International-Law Dimension of Autonomous Weapons Systems. International Dialogue Department of the Friedrich-Ebert-Stiftung. URL: http://library.fes.de/pdf-files/id/ipa/11673.pdf. – 28 p.

Thurnher J.S. (2013). Examining Autonomous Weapon Systems from a Law of Armed Conflict Perspective. URL:https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2271158. 14 p.

Деркач O.O. (2023). Правові проблеми регулювання використання штучного інтелекту в збройних конфліктах. Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції «Інтернет речей: теоретико-правові та практичні аспекти впровадження в умовах європейської інтеграції». URL: https://euliot.kpi.ua/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-25