Гуманітарна допомога: постановка проблеми

Анотація

В статті аналізуються питання, пов’язані із проблемами, що виникають у сфері надання Україні гуманітарної допомоги країнами ЄС, США та іншими іноземними партнерами України. Наголошено на тому, що у зв’язку із тим, що зовнішньополітичними планами України є інтеграція в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі, безумовно, національне законодавство повинно враховувати загальноприйняті міжнародні принципи в тому числі базові принципи здійснення гуманітарної допомоги. Визначено роль, що відіграє Міністерства соціальної політики України в питаннях, пов’язаних із гуманітарною допомогою, як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання гуманітарної допомоги. Зазначено, що наразі активно здійснюються наукові дослідження обраної проблематики. Однак такі дослідження здійснюються переважно у сфері кримінального права, кримінального процесу та кримінології. Комплексне дослідження сучасних проблем щодо правового режиму гуманітарної допомоги, особливо, зважаючи на введення воєнного стану, відсутнє. Що у свою чергу посилює рівень актуальності та своєчасності здійсненого дослідження. З’ясовано динаміку надання Україні гуманітарної допомоги ЄС та його державами-членами, США, іншими країнами-партнерами України, міжнародними організаціями, зокрема ООН, з 2014 р. та її посилення з часу повномасштабного вторгнення рф. Позначено причини сучасного спаду надання гуманітарної допомоги і можливі шляхи виходу з цієї кризи. Акцентовано увагу на необхідності дослідження таких основних проблемах в означеній сфері:

• питання діючих механізмів здійснення та контролю гуманітарної допомоги з точки зору визначення внутрішніх та зовнішніх факторів корупційних ризиків у виконанні відповідних функцій уповноваженими державними органами у сфері гуманітарної допомоги;
• невідповідність нормативно-правової бази України в сфері гуманітарної допомоги принципам надання гуманітарної допомоги закріпленим у міжнародному праві;
• відсутність достатніх і завершених правових механізмів реалізації державного контролю і моніторингу процедури визнання вантажу гуманітарним, його розмитнення, розподілу та звітування;
• визначення принципових антикорупційних запобіжників, що мають бути відображені в процедурі ввезення, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням товарів, визнаних гуманітарною допомогою.