Стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб: правова природа спору про право

Автор(и)

  • І. В. Коцюбко аспірантка ІІІ-го року заочної форми навчання, ННІ права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.24

Ключові слова:

санкції, стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб, Вищий антикорупційний суд, судова юрисдикція, правосуддя, публічно-правовий спір, адміністративне судочинство, воєнний стан

Анотація

У статті здійснено розвідку правової природи спору про стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб, вирішення якого віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, крізь призму з’ясування правової природи інтересів, що виникають під час розгляду цієї категорії справ. Встановлено, що триваючий правовий режим воєнного стану породжує нові виклики перед Україною, які вимагають вжиття виняткових засобів, реалізація яких може призвести до обмеження певних прав осіб, водночас сприяючи забезпеченню національної безпеки, оборони країни та захисту її національних інтересів, одним із яких є застосування Вищим антикорупційним судом санкції у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб.

Констатовано відсутність концептуального обґрунтування обраної законодавцем судової юрисдикції для вирішення цієї категорії справ, а також виду судочинства, попри те, що ця категорія справ пов’язана із позбавленням права власності на активи.

Висвітлено доктринальні положення та судову практику стосовно сутнісних ознак публічно-правових та приватно-правових спорів. Обґрунтовано, що стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб має загальні характеристики публічно-правового спору змішаної приватно-публічної правової природи, а також спеціальні риси, властиві лише цій категорії справ, що зумовлює особливу увагу до перевірки у судовому порядку легітимної мети застосування такої санкції та дотримання принципу пропорційності, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, щодо розумного співвідношення між метою впливу з боку держави в особі її компетентних органів та мірою втручання у право власності особи.

Аргументовано доцільність закріплення на законодавчому рівні можливості застосування такого виду санкції не лише під час дії правового режиму воєнного стану, що зумовлює потребу у розширенні на законодавчому рівні підстав припинення права власності. Запропоновано авторську дефініцію правового інституту «стягнення активів в дохід держави підсанкційних осіб». Визначено перспективи подальших наукових розвідок у сфері досліджуваних питань.

Посилання

Тимошенко К.О. Публічно-правовий спір як предмет юрисдикції адміністративних судів: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2012. 20 с.

Хлібороб Н.Є. Публічно-правовий спір як предмет юрисдикційної діяльності адміністративного суду: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Л., 2012. 20 с.

Щавінський В. Публічно-правовий спір як феномен адміністративної науки. Публічне право. 2013. № 1. С. 73–77.

Цвіркун Ю.І. Сутність феномену публічно-правових спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності колегіального суб’єкта публічної адміністрації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2019. № 1. Том 30. С. 69–77.

Скочиляс-Павлів О.В. Публічно-правовий спір як предмет розгляду в адміністративних судах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014. № 9-2. Том 1. С. 123–126.

Рябченко О. Категорія «публічно-правовий спір»: розмежування конституційної та адміністративної юрисдикцій. Вісник Конституційного Суду України. 2011. № 4-5. С. 174–178.

Карпа М. Публічно-правовий спір як спосіб встановлення та розмежування компетенції органів публічної влади (теоретичні аспекти). Державне управління та місцеве самоврядування. 2017. № 3 (34). С. 26–34.

Квак В.В. Поняття «публічно-правовий спір» та «адміністративно-правовий спір» в законодавчій термінології. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2011. Вип. 7. С. 125–129.

Лозинський Ю.Р., Павлович-Сенета Я.П. Публічно-правовий спір і його значення для вдосконалення законодавства про адміністративне судочинство. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 4. С. 377–379.

Гаврильців М., Лук’янова Г. Поняття та юридична природа спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 5. С. 136–141.

Тильчик В.В. Теоретико-методологічні та правові засади вирішення адміністративними судами спорів у сфері публічно-правових відносин: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07. Запоріжжя, 2020. 448 с.

Собакарь А., Нестерцова-Собакарь О. Судовий розгляд публічно-правових спорів: зарубіжний досвід та особливості його використання в українській правозастосовчій практиці. Юридичний вісник. 2022. № 5. С. 190–197.

Черняхович І.Е. Поняття публічно-правового спору та його розмежування із суміжними поняттями «публічно-правовий конфлікт», «державно-правовий конфлікт», «адміністративно-правовий спір». Приватне та публічне право. 2018. № 2. С. 108–112.

Про санкції: Закон України № 1644-VII від 14.08.2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text (дата звернення: 01.12.2024).

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб». URL: blob:https://itd.rada.gov.ua/c46d1e01-6e9a-4f19-ba5f-bb837c61f789 (дата звернення: 01.12.2024).

Ткачук О.С. Реалізація судової влади у цивільному судочинстві України: структурно-функціональний аспект: автореф. дис. …д-ра юрид. наук. Харків, 2016. 547 с.

M Stefanchuk ‘The Recovery of Ukraine in the Field of Justice: Challenges and Priority Goals’ 2022 4-2 (17) Special Issue Access to Justice in Eastern Europe 186–201. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-5.4-n000467 (дата звернення: 01.12.2024).

Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Цивільний кодекс України: Закон України № 435-IV від 16.01.2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.

Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text (дата звернення: 01.12.2024).

Постанова Верховного Суду від 10.09.2021 р. у справі № 766/20776/17. Провадження № К/9901/10171/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99521548 (дата звернення 01.12.2024).

Семенчук Н.О. Публічно-правові спори у сфері містобудування: дис. … канд. юрид. наук. Запоріжжя. 2024. 243 с.

Дзера О. Принципи інституту права власності вимагають додаткових законодавчих гарантій. Право України. 2019. № 1. С. 75–92.

Стефанчук М.М. Органи виконавчої влади як сторона у справах адміністративної юрисдикції в Україні: дис. … канд. юрид. наук :12.00.07. Київ, 2012. 209 с.

Вербіцька М., Бондарчук Л. Суб’єкт владних повноважень як позивач у адміністративних справах. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 4 (28). С. 31–37.

Наконечний А.Б. Примусове відчуження земельних ділянок за законодавством України: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.06. Одеса, 2015. 225 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-25

Номер

Розділ

Розділ 10. Судоустрій; прокуратура та адвокатура