Історія становлення та розвитку пред’явлення для впізнання як способу отримання доказів у кримінальному провадженні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.17

Ключові слова:

кримінальне провадження, пред’явлення для впізнання, слідча (розшукова) дія, спосіб отримання доказів

Анотація

У науковій статті розглянуто процес утворення і трансформації інституту пред’явлення для впізнання в кримінальному процесі, його місця серед слідчих (розшукових) дій. Підкреслюється, що в історичному аспекті пред’явлення для впізнання було нерозривно пов’язано з допитом. Зокрема, відзначається, що спочатку пред’явлення для впізнання розглядалося як складова частина допиту, але з часом було усвідомлено, що дана процедура виходить за його межі і повинна розглядатися як окрема слідча дія. Підставою для цього було встановлення того, що сутність впізнання полягає в ідентифікації певного об’єкта за уявним образом, який утворився в пам’яті людини у зв’язку з розслідуваною подією. Таким чином пред’явлення для впізнання сформувалося як різновид слідчої (розшукової) дії, спрямованої на безпосереднє використання в доказуванні образів в пам’яті людини, яка сприймала подію кримінального правопорушення та окремі об’єкти. Його метою є встановлення того, що об’єкт, виявлений під час розслідування (людина, річ, труп), є тим самим, який був задіяний у механізмі вчинення кримінального правопорушення, що є прямим доказом у кримінальному провадженні.

Звертається увага, що в чинному КПК України містяться норми, які регулюють пред’явлення для впізнання окремих об’єктів: особи (ст. 228); речей (ст. 229); трупа (ст. 230). Але при цьому норми статей 228-231 КПК України містять у різному викладі обов’язкові вимоги щодо підготовки до проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Зокрема, вони різняться в залежності від об’єкту впізнання. До того ж одним із проблемних питань, що потребує наукового дослідження, є питання щодо співвідношення процесуальної процедури пред’явлення для впізнання з тактичними особливостями проведення цієї слідчої (розшукової) дії.

На підставі проведеного історичного аналізу надається визначення поняття пред’явлення для впізнання, як слідчої (розшукової) дії, яка полягає в ідентифікації пред’явленого об’єкта (людини, речі, трупа) за уявним образом, що зберігся в пам’яті певної особи.

Посилання

Коршиков М.В. Пред’явлення для впізнання (теоретико-історичний аспект). Криминалістика та судова експертиза. 2014. Вип. 59. С. 188–195.

Golubenco Gh. Criminalistică: obiect, sistem, istorie. Chişinău: Tip.Centrală, 2008. 215 p.

Бехруз Х.Н. До питання про витоки та джерела ісламського права. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 2. 2022. С. 3–7.

Франків Д.М. Інтерпретація божественної волі як джерела єврейського права в контексті потенціалу свободи волі людини. Освітній дискурс: збірник наукових праць. 2020. 21 (3). С. 88–102.

«Правда Руська» Ярослава Мудрого: початок вітчизняного законодавства: навч. посіб. / уклад.: Г.Г. Демиденко, В.М. Єрмолаєв; вступ. сл. В.Я. Тація. 2-ге вид., змін. та допов. Харків: Право, 2017. 392 с.

Юшков С. Руська Правда (тексти на основі 7 списків та 5 редакцій). Київ, 1935. URL: http://litopys.org.ua/yushkov/yu02.htm (дата звернення: 18.11.2024).

Білецький Л. Руська Правда й історія її тексту. Вінніпег, 1993. 166 с.

Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т. / голова редкол., наук. ред. Т. Гунчак. Т. 1: X–XV ст./ упоряд. і прим. О. Сліпушко; ред. Ю. Косенко; передм. О. Сліпушко, В. Яременко. Київ: Дніпро, 2001. 632 с.

Падох Я. Ідеї гуманності і демократизму в карному праві княжої України. Науковий збірник Українського вільного університету. Т. 5. Мюнхен, 1948. С. 111–128.

Чубатий М. Огляд історії українського права. Ч. 1. 3 вид. Мюнхен, 1947. 88 с.

Слинько Д.В. Розвиток процесуального права на українських землях у середині XVII – кінці XVIII століття. Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття: матер.конфер. Харків: Науково-дослідний інститут публічної політики і соціальних наук, 2020. С. 33–36.

Горобець В.М. Соборне уложення 1649 р. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Soborne_ulozhennia_1649 (дата звернення: 15.11.2024 р.).

Ватрас В.А. Становлення сімейного законодавства України: історичний огляд джерел права. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огіенка: збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів, аспірантів. Т. 5. Кам’янець-Подільський, 2003. Вип. 9. С. 104-105.

Озель В.І. Становлення та розвиток основних інститутів українського шлюбно-сімейного права в Х-ХІХ ст.: історико-правовий аспект: дис... канд. наук: 12.00.01. 2012. 237 с.

Іванов В.М. Історія держави і права України: навч. посіб. Київ, 2007. 728 с.

Клименко О.В. Систематизація права лівобережної України у другій чверті ХІХ сторіччя: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2004. 206 с.

Ліпак Г.М. Структура та особливості шлюбно-сімейних норм у Зводі законів Російської імперії 1832 р. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. № 6-3. Том 1. С. 19–21.

Лук’янчиков Є.Д., Моісєєв О.М. Пред’явлення для впізнання: навч. посіб. Макіївка: Графіті, 1998. 104 с.

Чаплинська Ю.А. Особливості організаційно-підготовчих заходів до пред’явлення для впізнання. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012, № 1. С. 265–272.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-05#Text (дата звернення: 12.11.2024).

Нирка Є.О. Теоретичне обґрунтування підстав та умов пред’явлення для впізнання у кримінальному провадженні. Правовий часопис Донбасу. 2022. №4 (81). С. 118–122.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-25

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність