Забезпечення прокурором реалізації засади законності під час складання обвинувального акта

Анотація

У статті досліджено таку форму закінчення досудового розслідування як направлення до суду обвинувального акту. Констатовано, що значну роль у забезпечені засади законності протягом усіх стадій кримінального провадження відіграє прокурор, саме він є гарантом законності рішень слідчого та дізнавача на стадії досудового розслідування, а також забезпечує реалізацію законності прийняттям рішень самостійно, в тому числі й рішення про направлення обвинувального акту. Констатовано, що складання обвинувального акта є дуже відповідальним моментом саме для прокурора, після його направлення до суду, оскільки з цього моменту у прокурора виникає можливість оперувати лише зібраними доказами. Акцентовано увагу на тому, що у разі невірної оцінки достатності доказів та незабезпечення засади законності під час складання обвинувального акту саме прокурор буде вимушений відповідати під час підготовчого провадження за ті недоліки, які були допущені слідчим чи дізнавачем. Констатовано, що при складанні обвинувального акту слідчим чи дізнавачем прокурор зобов’язаний у повній мірі досліджувати зібрані докази, оцінювати їх достатність та забезпечувати. Зроблено висновок про те, що повернення обвинувального акта судом під час підготовчого провадження породжує ряд питань, які є спірними під час практичної діяльності та у теоретичних дослідженнях.

Відмічено, що повернення обвинувального акта може бути пов’язане лише з виправленням технічних формальних помилок самого документу, але не з метою виправлення недоліків досудового розслідування, доопрацювання доказової бази стороною обвинувачення. Саме тому розглядається можливість про повернення до інституту додаткового розслідування, що суттєво підриває справедливість кримінального провадження у цілому. Запропоновано внести зміни у кримінальне процесуальне законодавство щодо: виключення з переліку рішень у підготовчому судовому засіданні можливості повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам; необхідності визначення процедури повернення обвинувального акта в межах підготовчого судового; необхідності встановлення строку для виправлення формальних помилок; визначення підстав у вигляді неподання виправленого обвинувального акта прокурором в строк після повернення його судом як підставу до закриття кримінального провадження.