Питання дотримання прав особи при використанні результатів негласних слідчих (розшукових) дій

Анотація

У статті розкриваються наукові підходи до розуміння сутності негласних слідчих (розшукових) дій як окремих і особливих засобів діяльності слідчого, детектива, прокурора із збирання ними доказів під час досудового розслідування. Вказується на те, що значна кількість таких негласних процесуальних дій пов’язується із вторгненням у сферу особистих інтересів особи та допускає можливість тимчасового обмеження основних прав людини, встановлених Конституцією. На сьогодні не достатньо уваги звертається науковцями на дотримання таких прав під час використання в доказуванні негласно отриманих результатів діяльності органу досудового розслідування.

Звертається увага на те, що тимчасові обмеження прав особи в кримінальному провадженні вважаються виключними заходами і допускаються лише за умов, якщо вони зумовлені публічним інтересом й інтересом розкриття та розслідування злочину, а встановлена з дозволу слідчого судді їх міра й тривалість повинні відповідати досягненню законних цілей. Обмеження конституційних прав мають бути спрямовані на встановлення розумного компромісу між суспільною необхідністю та особистими інтересами особи.

Для реалізації законних прав особи в кримінальному судочинстві потрібна розробка відповідного ефективного соціально-юридичного, а в кримінальному провадженні – процесуального механізму. Використання результатів негласних процесуальних дій слідчим, детективом, прокурором, судом має певні особливості, але повинно підпорядковуватися загальним засадам кримінального провадження, здійснення досудового розслідування й судового розгляду кримінальних справ. Зумовлені негласністю проведення процесуальних дій особливості не можуть порушувати основних вимог кримінального судочинства і повинні мати в законі однозначно визначені формулювання. Такі результати можуть бути використані не лише для збирання чи перевірки доказів, а й з тактичною метою для організації й забезпечення процесу доказування у кримінальному провадженні. Врахування прав, свобод чи інтересів особи слід відносити до ситуації проведення слідчої дії та використання отриманих результатів, незалежно від отриманого особами процесуального статусу.

Зроблено висновок, що реалізація прав кожним учасником негласної процесуальної діяльності полягає у реальному користуванні благом, яке надається цим правом, та дає можливість перетворити його юридично закріплені гарантії у фактичну поведінку для задоволення й захисту певних особистих потреб та інтересів.