Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень: поняття, ознаки та суміжні правові конструкції

Анотація

Пропонована стаття подає детальний розгляд питань, що виникають в ході пошуку міждисциплінарних зв’язків криміналістикою з кримінальним, кримінальним процесуальним, кримінально-виконавчим правом, теорією оперативно-розшукової діяльності, адміністративним деліктним правом, а так само з кримінологією і психологією злочинної діяльності.

Дослідником звертається увага, що на сьогоднішній день нема єдиної позиції авторів щодо визначення поняття та змістовного наповнення суттєвих ознак будь-якої із зазначених вище характеристик, що пов’язані з таким фундаментальним явищем (процесом), яким є кримінальне правопорушення у формі злочину або кримінального проступку.

Автор доводить, що подальше наукове наповнення криміналістичної характеристики як однієї з центральних категорій сучасної криміналістики, а також інших суміжних галузевих характеристик (кримінально-правова, кримінальна процесуальна, кримінологічна, оперативно-розшукова характеристика, психологічно-правова, адміністративно-деліктна та ін.) доцільно здійснювати з використанням сучасної методології, тобто сукупності обраних дослідником інструментів (методів), а також обов’язково зважаючи на значення офіційно визнаної на рівні нормативно-правових актів вищої юридичної сили (визначених у Кримінальному, Кримінально-виконавчому, Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному процесуальному кодексах України), термінології, у тому числі поняття «кримінальне правопорушення».

Водночас, констатується, що в переважній кількості сучасної навчальної літератури з криміналістики та публікацій в цій царині правові пізнавальні характеристики криміналісти прив’язують лише до застарілого поняття злочину, забуваючи про другу форму кримінального правопорушення – кримінальний проступок, визначаючи поняття та основні його ознаки, вдаючись до застосування словосполучення «криміналістична характеристика злочину», а слід було б вжити – «криміналістична характеристика кримінального правопорушення».

Автор заперечує проти безпідставного обмеження предмету вивчення наук кримінально-правового циклу шляхом використання лише старого терміну «злочин», нехтуючи його логічними зв’язками з такими категоріями як «кримінальне правопорушення» та другу його форму – «кримінальний проступок».