«Злочинний менеджмент»: огляд об’єктивних ознак злочинного впливу

Анотація

У статті аналізується система норм про злочинний вплив, а саме кримінально-правова норма про встановлення або поширення злочинного впливу (ст. 255-1 КК України), а також інші норми, які передбачають окремі способи здійснення злочинного впливу і в яких прямо вживається вказівка на злочинний вплив (ч. 5 ст. 255, ст. 255-2 КК України).

Метою наукового огляду є не просто виокремлення системи норм, які встановлюють відповідальність за злочинний вплив, а власне встановлення співвідношення між ними, а відтак виокремлення правил кримінально-правової кваліфікації, а також визначення ознак об’єктивної сторони злочинного впливу.

У статті злочинний вплив з об’єктивної сторони розглядається як своєрідний «злочинний менеджмент», а саме організація, забезпечення злочинної діяльності особою, яка здійснює злочинний вплив, а також контроль над такою діяльністю.

За результатами аналітичного огляду виокремлено такі основні положення:

• У КК України міститься система норм про різні способи здійснення злочинного впливу, такі передбачені ч. 5 ст. 255, ст. ст. 255-1, 255-2 КК України.
• Нормою про встановлення або поширення злочинного впливу (ст. 255-1 КК України) не охоплюються такі діяння, вчинені суб’єктами злочинного впливу, як: створення, керівництво злочинною організацією (участь у ній), злочинною спільнотою (ч. 5 ст. 255 КК України), а також організація, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці), якщо вчинено особою, яка здійснює «звичайний» злочинний вплив (ч. 1 ст. 255-2 КК України).
• Співвідношення між нормами про встановлення або поширення злочинного впливу (ст. 255-1 КК України) та про створення, керівництво злочинною організацією (участь у ній), злочинною спільнотою, вчинені суб’єктами злочинного впливу (ч. 5 ст. 255 КК України) – це співвідношення загальної та спеціальної норм. За усталеними правилами подолання конкуренції перевага повинна надаватися спеціальній нормі.
• Співвідношення між нормами про встановлення або поширення злочинного впливу (ч.ч. 1, 3 ст. 255-1 КК України) та нормою про організацію, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці) (ч. 1 ст. 255-2 КК України) це співвідношення двох спеціальних норм, які «спеціалізовані» за ознакою суб’єкта, який здійснює злочинний вплив, та за способом вчинення злочинного впливу відповідно. При здійсненні кримінально-правової кваліфікації перевага повинна бути надана тій спеціальній нормі, яка передбачає більш суворе покарання.