Міжнародно-правові механізми забезпечення прав людини в умовах збройної агресії

Автор(и)

  • М. М. Потоцький доктор філософії за спеціальністю 081 «Право», доцент кафедри кримінально-правових дисциплін факультету № 2 Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2979-9114
  • В. І. Гранкіна доктор філософії за спеціальністю 081 «Право», доцент кафедри кримінально-правових дисциплін факультету № 2 Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9010-2777

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.1.4.35

Ключові слова:

безпека, військова агресія, порушення прав людини, кримінальна відповідальність, відповідальність за міжнародним правом

Анотація

Дана наукова стаття присвячена дослідженню міжнародно-правових механізмів забезпечення прав людини на міжнародному рівні. У ході викладу основного матеріалу зазначено, що права людини мають бути захищені в рівній мірі незалежно від того, порушуються вони в умовах мирного часу, чи збройного конфлікту. Актуальність запропонованої теми обумовлена потребою розгляду міжнародних засобів захисту прав та свобод людини і громадянина, пошуку механізмів притягнення до відповідальності держави-агресорки. Наголошено, що за час свого існування людство неодноразово стикалось з кровавими військовими конфліктами, які забирали життя мільйонів людей і неминуче тягли за собою порушення міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини. Вказано, що закінчення Другої світової війни знаменувалось початком співробітництва та певною єдністю держав у розумінні цінності прав людини та їх захисту. Наслідком розширення такого міжнародно-правового співробітництва стало виникнення міжнародних організацій та механізмів захисту прав людини. Відмічено, що щойно примат цінностей прав людини було сформульовано у Статуті ООН, дана міжнародна організація стала основою у дотриманні прав людини на міжнародному рівні. Визначено, що попри значну кількість міжнародних договорів, в сьогоднішніх реаліях, дані норми не захищають права цивільних та військових осіб під час війни. Акцентовано увагу на трьох інстанціях, які у відповідь на звернення кваліфікованих юристів-міжнародників, здатні справедливо реагувати на порушення прав та інтересів нашої держави та її громадян: Європейський суд з прав людини (European Court of Human Rights), Міжнародний Суд ООН (International Court of Justice), Міжнародний кримінальний суд (International Criminal Court). Констатується, що збір доказів, розслідування та розгляд справ у всіх міжнародних судових інстанціях – це дуже кропіткий та тривалий процес, однак це єдиний шлях до покарання країни-злочинниці за вчинене. Наша держава має чітко вибудовану стратегію та механізми захисту своїх прав та інтересів на міжнародній арені. Підсумовано, що сьогодні існує необхідність у об’єднанні сил та засобів усіх інститутів влади, соціуму для забезпечення безумовного дотримання законності та протидії свавільному порушенню прав і свобод людини.

Посилання

Мануїлова К.В. Міжнародний захист прав людини та його взаємодія з міжнародним гуманітарним правом під час збройних конфліктів. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття» (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права): матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.) . Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 442–444.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України від 14.09.2020 року № 3922020 URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення: 15.11.2024).

Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (дата звернення: 12.11.2024).

Юридичний фронт: кого і як Україна може притягти до відповідальності у міжнародних судах. URL: https://dejure.foundation/tpost/1u106gg0r1-yuridichnii-front-kogo-yak-ukrana-mozhe (дата звернення: 12.11.2024).

Шуміло І.А. Міжнародна система захисту прав людини: навч. посіб. Київ, 2018. 168 с.

Коментар ВС до рішення ЄСПЛ про припинення РФ нападів та бомбардування цивільних об’єктів в Україні URL: https://yur-gazeta.com/golovna/komentar-vs-do-rishennya-espl-pro-pripinennya-rf-napadiv-ta-bombarduvannya-civilnih-obektiv-v-ukrayi.html (дата звернення: 16.11.2024).

Статут Організації Об’єднаних націй та Статут Міжнародного Суду. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010#Text (дата звернення: 12.09.2024).

Волощук О.Т. Відповідальність РФ за агресію та вчинення інших міжнародних злочинів проти України: проблеми виконання рішень міжнародних судових установ. Матеріали ІХ заочної Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Чернігів, 17 червня 2022 року). С. 23–28.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155#Text (дата звернення: 18.11.2024).

Міжнародний суд ООН винесе рішення щодо війни Росії проти України: що буде далі URL: https://24tv.ua/mizhnarodniy-sud-oon-vinese-rishennya-shhodo-viyni-rosiyi-proti_n1905800 (дата звернення: 22.11.2024).

Кількість країн, які звернулися до МКС у зв’язку зі злочинами РФ в Україні, зросла до 42. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/818614.html (дата звернення: 20.11.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-18

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право