Правовий механізм профілактики девіантної поведінки неповнолітніх

Анотація

У статті схарактеризовано правовий механізм профілактики девіантної поведінки неповнолітніх, зокрема проаналізовано зв’язок соціальної депривації та девіантної поведінки у неповнолітніх, розкрито зміст, форми і методи правової роботи із соціально депривованими неповнолітніми особами. Виокремлено два види девіантної поведінки: зовнішню та внутрішню, що відрізняються своїми цілями. Зовнішня девіантна поведінка неповнолітнього спрямована на порушення правових норм і суспільних засад, що є небезпечною не лише для нього, але й соціуму. Внутрішня девіантна поведінка неповнолітнього спрямована на дезінтеграцію та саморуйнування своєї особистості, такі дії створюють лише тимчасове, короткочасне задоволення, і зазвичай перешкоджають його майбутньому благополучному розвитку.

Зазначено, що основним чинником формування девіацій в осіб неповнолітнього віку є соціальна депривація – відхилення індивідуальних стандартів неповнолітнього від реальних соціальних норм суспільства. Відтак, у межах правового механізму профілактики девіантної поведінки неповнолітніх можемо виокремити три основні напрямки роботи: соціально-педагогічна та правова профілактика, превентивна допомога (психологічна, правова) і корекція, адаптація, реабілітація та ресоціалізація. У реалізації цих напрямів повинні брати активну участь суб’єкти профілактики девіантної поведінки неповнолітніх, які нами вищеозначені.

На основі узагальнення наукової літератури та практики профілактики девіантної поведінки систематизовано та відібрано такі ефективні напрямки, як активне інформування підлітків про наслідки вживання різних видів алко-, нарко- та токсичних речовин за рахунок підключення ЗМІ та інтернет-контенту, поширення наочних засобів, проведення «круглих столів», лекцій та бесід; роз᾽яснення правових норм, що стосуються різних аспектів асоціальної поведінки шляхом залучення фахівців правової сфери та запровадження їх тісної взаємодії з підлітками та їхніми батьками; формування навичок активного та культурного проведення дозвілля; надання консультативної допомоги з вирішення проблем (консультації юриста, психолога, лікаря, педагога, консультування за допомогою ЗМІ); актуалізація тренду здорового способу життя; створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної, громадської діяльності.