Роль міжнародного фінансового права у протидії відмиванню коштів

Анотація

У статті розглядається роль міжнародного фінансового права в боротьбі з відмиванням коштів у глобальному масштабі. Відмивання коштів, яке включає легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, є однією з головних загроз сучасній фінансовій стабільності та безпеці. Ця проблема має транскордонний характер, оскільки фінансові злочини часто охоплюють кілька юрисдикцій, що значно ускладнює їх виявлення та припинення. Відсутність єдиних стандартів або узгоджених дій між країнами створює сприятливі умови для незаконної діяльності, зокрема використання офшорних зон та складних схем приховування джерел коштів. У статті проаналізовано ключові міжнародні інструменти, такі як рекомендації FATF (Financial Action Task Force), що формують загальні стандарти боротьби з цим явищем, та надають методологію для виявлення та усунення фінансових злочинів. Особлива увага приділяється ролі нормативно-правових актів Європейського Союзу, включаючи Шосту директиву (6AMLD), яка суттєво розширює вимоги до національних законодавств держав-членів, впроваджуючи нові правила ідентифікації фінансових злочинів та посилюючи відповідальність за їх вчинення. Крім того, приділяється увага впливу міжнародного співробітництва, яке є необхідним для успішної протидії фінансовим злочинам і забезпечення прозорості фінансових операцій. У статті також висвітлюється український контекст імплементації міжнародних стандартів у національне законодавство. Розглядаються ключові виклики, серед яких корупція, обмежені технічні ресурси та недостатня ефективність правоохоронних органів. На завершення зазначаються перспективи подальшого вдосконалення регулювання, які можуть сприяти посиленню фінансової безпеки на національному та міжнародному рівнях. Крім того, приділяється увага впливу міжнародного співробітництва, яке є необхідним для успішної протидії фінансовим злочинам і забезпечення прозорості фінансових операцій. У статті також висвітлюється український контекст імплементації міжнародних стандартів у національне законодавство. Розглядаються ключові виклики, серед яких корупція, обмежені технічні ресурси та недостатня ефективність правоохоронних органів. Особливо актуальними є питання цифровізації процесів фінансового моніторингу, запровадження автоматизованих систем звітності та розширення міжнародного обміну інформацією про підозрілі транзакції. На завершення зазначаються перспективи подальшого вдосконалення регулювання, які можуть сприяти посиленню фінансової безпеки на національному та міжнародному рівнях.