Фінансові санкції як інструмент міжнародної політики

Автор(и)

  • О. В. Пілат студентка 3 курсу факультету слідчої та детективної діяльності, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, Україна
  • М. С. Шаренко кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри фінансового права, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, Україна
  • S. O. Сумцова студентка 3 курсу факультету слідчої та детективної діяльності, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.1.4.25

Ключові слова:

фінансові санкції, міжнародна політика, економічні обмеження, російсько-український конфлікт, санкційний режим, вплив санкцій

Анотація

Фінансові санкції на сьогодні є одним із найпотужніших інструментів міжнародної політики, що дозволяє впливати на держави без прямого використання військової сили. Застосування економічних обмежень стало комплексною альтернативою традиційним методам вирішення конфліктів, надаючи міжнародній спільноті засоби тиску на порушників норм міжнародного права. За останні десятиліття санкції продемонстрували свою ефективність у впливі на економічні та політичні процеси в різних країнах світу, наприклад, в Ірані, Північній Кореї та Росії.

Особливо актуальним є питання санкцій у контексті російсько-українського конфлікту, де вони стали основним інструментом міжнародної реакції на агресію. У зв’язку з цим дослідження фінансових санкцій як інструменту міжнародної політики набуває нової значущості, особливо в умовах глобальної економічної взаємозалежності. Вивчення ефективності таких заходів, їхнього впливу на цільові держави, а також аналіз можливих наслідків для міжнародної фінансової системи є важливим завданням як для науковців, так і для практиків.

Проведене дослідження виявило ключові закономірності застосування фінансових санкцій як інструменту міжнародної політики. Встановлено, що найбільш ефективними є багатосторонні санкційні режими, які поєднують різні типи обмежень. Економічний вплив санкцій проявляється через зниження ВВП, зростання інфляції та девальвацію національної валюти цільових країн, причому ступінь впливу корелює з рівнем інтеграції їх економік у світову фінансову систему.

Виявлено зростаючу роль вторинних санкцій у посиленні ефективності первинних обмежень, хоча їх надмірне застосування може призводити до фрагментації світової фінансової системи. У контексті російсько-українського конфлікту санкції продемонстрували значний економічний вплив, особливо після 2022 року, проте їх політична ефективність залишається обмеженою. Результати дослідження вказують на необхідність вдосконалення механізмів застосування фінансових санкцій через посилення міжнародної координації та розробку більш гнучких санкційних режимів.

Матеріалами дослідження є: 1) Нормативно-правові акти, що регулюють фінансові санкції як інструмент міжнародної політики, включаючи українські та міжнародні джерела; 2) Праці вітчизняних і зарубіжних авторів, які досліджують застосування фінансових санкцій у глобальній політиці та їхній вплив на економічні й політичні процеси.

Було використано такі наукові методи: теоретичного узагальнення (для вивчення основних концепцій і доктрин застосування фінансових санкцій як інструменту міжнародної політики); аналізу і синтезу (для дослідження впливу санкцій на економічну систему цільових країн і політичні наслідки їх застосування); порівняльного аналізу (для співставлення ефективності санкцій, запроваджених різними країнами та міжнародними організаціями, зокрема в контексті санкцій проти Росії та Ірану); метод формалізації (для побудови схеми дії санкцій та оцінки їх впливу на міжнародну фінансову систему).

Посилання

Седляр Ю.О. Міжнародні санкції у світовій політиці: теорія і практика. Миколаїв: Вид–во ЧДУ ім. П. Могили, 2013. 412 с.

Стрельцова І.С. Економічні санкції як засіб політичного впливу: бакалаврська робота. Миколаїв: НУК, 2024. 81 с. URL: https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/8489.

Гнатівський Б. Фінансові санкції у контексті формування безпекового простору: теоретичні засади. Світ фінансів, (1 (78)), 27–38, 2024. URL: http://sf.wunu.edu.ua/index.php/sf/article/view/1670.

Фліссак К.А. Економічні санкції та специфіка їх позиціонування в сучасних міжнародних відносинах. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 1. С. 72–80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprpr_2019_1_14.

Гонак, І.М. Міжнародні економічні санкції як ефективний інструмент забезпечення міжнародної безпеки. Формування та розвиток інноваційного потенціалу економіки України 2017. URL: https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=INC4gWMAAAAJ&cstart=20&pagesize=80&citation_for_view=INC4gWMAAAAJ:WF5omc3nYNoC.

Панковець М.П., Шевчук Т.В. Міжнародні економічні санкції в системі міжнародної безпеки: досвід та ефективність застосування в сучасних умовах. Scientific Bulletin of UNFU, вип. 34, вип. 4, 2024, с. 34–40, doi: 10.36930/40340405.

Кулик С.А. Економічні санкції як інструмент протекціонізму в системі міжнародних відносин. Бакалаврська робота. Тернопіль: ЗУНУ, 2024. 40 c.

Малишева Ю.В Цілеспрямовані санкції та їх застосування Радою Безпеки ООН: дис. канд. юрид. наук: 12.00.11 / Нац. акад. наук України Інститут держави і права ім. В.М. Корець- кого. Київ, 2016. 253 с.

Тувакова Н.В. Аналіз економічних наслідків чинних санкцій для країн ЄС, РФ та України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. Вип. 2. С. 128–132. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2015_2_31.

Моцик О. Міжнародні санкції проти Російської Федерації як інструмент тиску та покарання за агресію проти України й інші міжнародні злочини. Україна дипломатична. 2020. Вип. 21. С. 744–754. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrdip_2020_21_66.

Хоббі Ю.С. Проблеми нормативно-правового регулювання санкцій в Україні в контексті міжнародного досвіду. Правовий часопис Донбасу. 2021. № 4. С. 51–59. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2021_4_8.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-18

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право